Шаргородська Анна Віталіївна
Лікар акушер-гінеколог, ендокринолог, фахівець УЗ діагностики

Генетика та харчова поведінка

Чи правда, що генетичні поліморфізми визначають наші харчові переваги?

Вважається, що дієтичні переваги людини більшою мірою визначаються особливостями культури та виховання. Люди, які намагаються позбутися зайвої ваги, часто чують одну й ту саму пораду – змінити раціон харчування та свої харчові звички або просто менше їсти. Рекомендації обґрунтовані, але чи просто змінити свої харчові звички, якщо вони «зумовлені» генами?

Вчені з Массачусетської лікарні загального профілю Гарвардської медичної школи провели повногеномний аналіз ДНК 282 271 учасників досліджень UK Biobank (n=191 157) і Cohorts for Heart and Aging Research in Genomic Epidemiology Consortium (n=91 114)  і виявили 26 генетичних локусів, пов’язаних з перевагою їжі, багатої на білки, вуглеводи або жири.

Це одне з найбільш масштабних на сьогодні повногеномних досліджень харчової поведінки та дієтичних факторів, опубліковане у 2021 р. у журналі Nature Human Behaviour. Воно підтвердило визначальну роль молекулярно-генетичних факторів у регуляції харчової поведінки та дієтичних переваг людини.

Чи означає це, що людині «на роду написано» бути товстою чи тонкою, ласуном чи малоїжкою?

Щоб розібратися у цьому, потрібно зрозуміти що таке генний поліморфізм і які чинники впливають на  експресію наших генів, тобто на те, які з них працюватимуть, а які так і залишаться “кодом”.

Генний поліморфізм – це різні успадковані варіації у структурі ДНК. Поліморфізми генів переважно визначають індивідуальні відмінності будь-яких якостей людини: колір очей чи волосся, групу крові, форму носа тощо. Деякі з поліморфізмів можуть бути одним із факторів схильності до захворювань, для розвитку яких необхідна наявність такої спадкової схильності плюс вплив несприятливих зовнішніх умов: характеру харчування, надходження в організм токсинів, нестачі вітамінів та ін.

Що таке епігенетика?

Окрім спадковості на нашу ДНК впливає все, що відбувається з нами протягом життя. Вивченням цього займається епігенетика – розділ генетики, який вивчає те, як наша поведінка та навколишнє середовище впливають на роботу наших генів. На відміну від генетичних, епігенетичні зміни оборотні.

Окрім спадковості на нашу ДНК впливає все, що відбувається з нами протягом життя. Вивченням цього займається епігенетика – розділ генетики, який вивчає те, як наша поведінка та навколишнє середовище впливають на роботу наших генів. На відміну від генетичних, епігенетичні зміни оборотні.

Геном – це «паспорт», в якому записані всі можливі варіанти розвитку індивідуума, але те, за якою програмою розвиватиметься організм, багато в чому залежить від епігенетичних факторів. Іншими словами, робота генів безпосередньо залежить від довкілля.

І перше середовище на етапі раннього розвитку будь-якої людини – це організм матері. Генетичні поліморфізми, закладені на внутрішньоутробному етапі, багато в чому залежить від епігенетичних чинників, які впливають майбутню маму. Зокрема дослідження показали, що вплив шкідливих хімічних факторів на організм матері призводять до змін в епігеномі, які сприяють формуванню стану системного запалення з довічними ефектами та наслідками для новонародженого. Тому так важливо який спосіб життя веде жінка задовго до запланованої вагітності. Що і як вона їсть, п’є, чи її організм піддається впливу шкідливих хімічних та інших факторів.

Активне вивчення мікробіома людини показало, що характер харчування матері під час вагітності та грудного вигодовування безпосередньо впливає на формування мікрофлори кишечника плода і новонародженого, а від складу мікробіома залежать харчові переваги людини та її загальне здоров’я. Таким чином, формування здорових навичок починається ще внутрішньоутробно.

Чи знали Ви, що активація смакових рецепторів людини починається ще на 30-му тижні вагітності?

У цьому терміні зміни хімічного складу навколоплідних вод, спричинені дієтою матері, можуть стимулювати смакові рецептори плода. Ця рання активація з’являється як перший крок у розвитку смакової сенсорної пам’яті, яка формує перевагу солодкого, кислого чи солоного смаку, тим самим впливаючи на вибір їжі майбутнім новонародженим. Індивідуальна чутливість та подальша перевага солодкого смаку також визначається наявністю специфічних рецепторів та генетичних факторів (поліморфізм гена tasirR). Перевага солодкого смаку зумовлена ​​еволюцією. Солодке – це вуглеводи, джерело швидкої енергії, отже найкоротший шлях до поповнення енергетичних запасів організму в умовах обмежених ресурсів. Сучасна людина має необмежений доступ до солодкої їжі та низький рівень енерговитрат у порівнянні з нашими предками, що призводить до порушення обміну речовин та надмірного накопичення жирової тканини.

Розвиток індивідуальних переваг, переважання одних продуктів харчування в порівнянні з іншими – складний процес, зумовлений генетичними аспектами, мотиваційними та поведінковими факторами. Генетика визначає, але людина має можливість вибирати, якою їй бути, навіть без прямого втручання в генетичний код. Можна зіпсувати «хорошу» генетику та перешкоджати активації «нехороших» генів, але що найважливіше – здорові звички та харчова поведінка наших дітей безпосередньо залежить від оточення, а отже насамперед – від сім’ї!

Здоров’я Вам та Вашим діткам! І керуйте Вашим геномом правильно;)

Читайте також:

Чому під час розвитку in vitro іноді відбувається зупинка ембріона?

У цьому пості ми розповімо, чому ембріони перестають рости, перш ніж стають бластоцистами на 5-й день свого розвитку.