Зміст сторінки
Останнім часом вимірювання рівня кортизолу стало досить поширеною практикою в приватних лабораторіях. Деякі включають його в пакет послуг навіть без замовлення.
Адже, в умовах стресу, в якому ми всі перебуваємо останній рік, кортизол – головний гормон, який керує нашим організмом.
Але, що дає нам знання рівня цього гормону? Коли і як варто його вимірювати?
Кортизол – наш друг поки його не стає занадто багато.
У ньому є велика користь, коли він виділяється у відповідь на нетривалий стрес, або вранці, даруючи нам пробудження без будильника. Коли його завжди багато, це нам шкодить.
Яку роботу виконує кортизол в організмі?
- регулює реакцію організму на стрес;
- допомагає контролювати використання організмом жирів, білків і вуглеводів або наш метаболізм;
- перешкоджає запаленню;
- регулює артеріальний тиск;
- регулює рівень цукру в крові;
- допомагає контролювати цикл сну.
Надмірний кортизол сприяє затримці води та іонів у тілі, що призводить до утворення набряків. Він заважає відновлюватися м’язам та шкірі. Тривалий вплив кортизолу погіршує здатність кишечника всмоктувати вітаміни та мікроелементи. Волосся, накопичуючи надвисокі дози кортизолу, гірше росте, і тривалість його життя стає меншою. Хронічний стрес пригнічує імунну відповідь, особливо здатність розпізнавати та вбивати пухлинні клітини, що провокує розвиток онкології. Зміни у денних коливаннях кортизолу призводять до порушень сну та стану хронічної втоми.
Класична теорія стресу розрізняє три стадії: гострий стрес, звикання та виснаження. Саме звикання допомагає нам пережити війну чи тривалу хворобу. Однак виснаженню треба запобігти.
- Гострий стрес – це прискорене серцебиття, розширені зіниці, підвищений рівень глюкози у крові, розщеплення жирів із запасів, а ще й зупинка травлення. Довго у такому стані ми жити не можемо.
- Хронічний стрес викликає дисфункцію кортизолу, що призводить до системного запалення, депресії та прискореного старіння клітин.
Стресові події – це факти життя. Якщо ми не можемо змінити поточну ситуацію, то можемо зробити кроки, щоб упоратися із впливом цих подій на нас. Але контроль рівня кортизолу не має жодного значення у таких випадках.
Деякі дослідження показали, що заняття йогою та медитація, можуть допомогти знизити рівень кортизолу. Помірна фізична активність, така як відновлювальна пробіжка, плавання або їзда на велосипеді, також може бути корисною для регулювання рівня кортизолу.
У рідких випадках, коли організм людини піддається тривалому впливу високого рівня кортизолу, – виникає синдром Кушинга, зазвичай пов’язаний з пухлиною надниркової залози (ендогенний гіперкортицизм) або надмірним використанням кортикостероїдів (екзогенний гіперкортицизм). Це рідкісне та тяжке захворювання, лікуванням якого займається ендокринолог.
Саме для виключення або вчасної діагностики цього стану організму необхідно досліджувати рівень кортизолу.
При яких станах показано визначення рівня кортизолу?
- швидкий набір ваги та ожиріння, особливо в області живота;
- багряні розтяжки (стрії) на тілі (стегна, груди, живіт);
- високій артеріальний тиск, що погано піддається корекції;
- постійна втома, депресивні стани;
- слабкість м’язів та остеопороз в молодому віці;
- зміна овалу обличчя (місяцеподібне обличчя), набряки;
- аменорея (порушення менструального циклу з затримками) і гірсутизм (надмірний ріст волосся по тілу) у жінок (особливо на тлі ожиріння);
- метаболічні зміни та цукровий діабет.
Насамперед, вимір базального рівня кортизолу в крові взагалі не дає жодної корисної інформації.
Для виключення ендогенного гіперкортицизму (підвищеної продукції кортизолу наднирниками) проводяться наступні тести:
- Визначення рівня вільного кортизолу в сечі, зібраної пацієнтом протягом 24 годин (добова сеча)
- Визначення рівня вільного кортизолу у слині, зібраної пацієнтом у вечірній час (о 23:00)
- Визначення рівня кортизолу в крові вранці після прийому 1 мг дексаметазону напередодні ввечері (так звана мала дексаметазонова проба).
Головною метою визначення рівня будь-яких гормонів є своєчасна діагностика порушень функцій ендокринних залоз, а не функціональних станів, які не потребують лікування та гормональної корекції. Клінічні прояви часто бувають більш інформативними, ніж будь-які лабораторні тести.
Якщо у Вас є стани, які пов’язані з підозрою на патологічне підвищення кортизолу, звертайтесь до досвідченого ендокринолога, який допоможе визначити необхідний спектр обстежень і призначить необхідне лікування та підтримку.