Зміст сторінки
Кіста яєчника: що це?
У 20% жінок протягом одного року розвивається хоча б одна функціональна кіста яєчника, тобто така, що виникає внаслідок роботи яєчника і зникає протягом 4-8 тижнів (максимум до 6 місяців).
Термін «функціональні кісти» стосується того факту, що вони викликані гормональними змінами, які відбуваються під час менструального циклу, і частіше спостерігаються у репродуктивному періоді і рідше під час менопаузи.
До функціональних кіст яєчників відносять фолікулярну кісту, яка розвивається з фолікула, що незовулював, та кісту жовтого тіла (лютеїнову кісту) – походить з жовтого тіла – місця, у якому відбулася овуляція. Такі кісти – це не що інше, як заповнені рідиною утворення в яєчниках. Вони є доброякісними, гормонозалежними.
Щоб розуміти механізм виникнення таких кіст, варто спочатку звернутись до функціонування нормального менструального циклу.
У попередньому менструальному циклі (МЦ) починає розвиватися в середньому 3 -11 фолікулів. З 1-го по 5-й день МЦ кілька з цих фолікулів (антральні) продовжують ріст (їх ми можемо бачити на УЗД), інші – атрезують (відстають та припиняють розвиток). З 5-го по 9-й день МЦ один фолікул – домінантний (рідше два – і тоді є можливість багатоплідної вагітності) росте до 10 мм і пригнічує ріст інших фолікулів, продовжуючи збільшуватися до 18-22 мм (преовуляторний фолікул). Такий фолікул під впливом лютеїнізуючого гормону (ЛГ) розривається з вивільненням яйцеклітини. А на місці фолікула утворюється жовте тіло.
Який механізм утворення фолікулярної кісти?
У кінці першої фази менструального циклу, як правило на 13 – 14 – 15 день МЦ, фолікул досягає розміру 18-22 мм. Саме за такого розміру в гіпофізі виробляється лютеїнізуючий гормон (ЛГ), який дає сигнал яєчнику на овуляцію. Якщо ЛГ виробляється недостатньо (при сильному стресі, застуді особливо з підвищенням температури, перельоті із зміною клімату, прийомі певних препаратів (нестероїдних протизапальних, глюкокортикостероїдів, заспокійливих) – розрив фолікула – (овуляція) не відбувається, при цьому фолікул наповнюється рідиною досягаючи розмірів 3 см і більше та перетворюється на фолікулярну кісту.
Буває і так, що внаслідок ущільнення оболонки яєчника (як правило, під впливом надлишкової кількості тестостерону в жіночому організмі) оболонка фолікула у відповідь на вплив ЛГ не розривається, і він перетворюється на функціональну кісту.
Фолікулярні кісти зазвичай зникають через кілька місяців без необхідності будь-якого лікування, оскільки вони розчиняються самі по собі.
Який механізм утворення кісти жовтого тіла?
Коли фолікул розривається з виходом з нього яйцеклітини, то на його місці утворюється жовте тіло. Якщо в ньому порушене кровопостачання та лімфовідтік, це призводить до наповнення рідиною або кров’ю, збільшення в розмірах понад 3 см і подальше перетворення на кісту жовтого тіла.
Кісти жовтого тіла можуть виникати і в ранніх термінах вагітності, як правило, при недостатності прогестерону в жіночому організмі. Таким чином організм намагається компенсаторно збільшити об’єм жовтого тіла, що призводить до утворення кісти і може досягати значних розмірів (>8 см), але має тенденцію зникати самостійно до 12-14 тижня вагітності з початком формування плаценти.
Існують і нефункціональні кісти, серед яких найпоширеніші: ендометріозні кісти, які мають темний шоколадний вміст, що утворюється внаслідок розпаду крові всередині них; дермоїдні кісти, утворені з клітин ембріонального походження, можуть містити волосся, зуби, хрящі та кістки всередині кісти.
Ускладнена функціональна кіста – геморагічна кіста.
Бувають ситуації, коли відбувається надрив фолікулярної кісти або кісти жовтого тіла з надмірним крововиливом з судин яєчника всередину цієї кісти, і тоді утворюється геморагічна кіста. Це відбувається по принципу апоплексії (розриву) кісти яєчника в просвіт самої кісти, як варіант її ускладнення. Часто це може супроводжуватися гострим болем внизу живота.
Функціональні кісти можуть рости до розмірів 10 см і навіть більше. Кожна з цих кіст мають свої ультразвукові ознаки, за якими лікар їх розпізнає і визначає подальшу тактику.
Які причини виникнення функціональних кіст?
Стрес, надмірні фізичні навантаження, надлишкова вага або різкі коливання у вазі, порушення роботи щитовидної залози, підвищення рівня пролактину (ПРЛ), надмірна кількість андрогенів у жіночому організмі (яєчникового та наднирникового походження). Ущільнення оболонки яєчника на фоні запальних процесів у малому тазу або після хірургічного втручання на яєчниках у минулому. Також прийом певних препаратів може призводити до утворення функціональних кіст (наприклад цитрамон).
Які симптоми функціональних кіст?
Більшість кіст не мають жодних симптомів і, як правило, несподівано виявляються під час проведення УЗД. Однак буває і так, що кісти можуть викликати дискомфорт внизу живота під час руху, фізичного навантаження або під час статевого акту. З іншого боку, затримка менструації може бути єдиною ознакою і причиною, чому жінка вирішує відвідати гінеколога.
Коли варто звернутися до гінеколога?
Якщо ви відчуваєте незрозуміле здуття живота або раптовий сильний біль внизу живота, тиск на промежину, нудоту чи нездужання – слід негайно звернутися до гінеколога та провести УЗД органів малого тазу. Оскільки такі симптоми можуть бути ознакою перекруту яєчника при великих кістах або розриву кісти з кровотечею в малий таз.
Важливо оцінити зовнішній вигляд кісти. Прості кісти (з однорідним рідким вмістом) мають тенденцію бути доброякісними, але у складних або солідних кістах (з більш щільним, неоднорідним, багатокамерним вмістом) гінекологу можуть знадобитися додаткові методи діагностики для виключення ризику злоякісності. На основі відповідних обстежень: магнітно-резонансна томографія (МРТ), онкомаркери (такі як CA-125 або індекс ROMA), бета-ХГЛ (HCG) (гормон вагітності) або рідко – лапароскопія. Гістологічне дослідження кісти є методом встановлення точного діагнозу.
Ендометріоїдна кіста:
Одним із тестів, який останнім часом набув актуальності в плані діагностики злоякісних новоутворень яєчників, є індекс ROMA (Risk Ovarian Malignancy Algorithm). Він складається з розрахунків, які поєднують рівні CA-125 у сироватці крові та маркер HE 4 (Human Epididymis Protein 4). Ця інформація разом із віком та менструальним статусом (до або після менопаузи) означає високий або низький ризик щодо виявлення онконастороженості яєчників.
Можливі ускладнення функціональних кіст та методи їх попередження
Різкий біль внизу живота виникає при апоплексії кісти яєчника внаслідок внутрішньочеревної кровотечі або крововиливу в тканину яєчника, що в більшості випадків потребує консервативного лікування. При цьому призначається кровоспинний препарат, протиспайкова терапія, також може знадобитися протизапальна терапія або призначення антибіотикотерапії для запобігання приєднання бактеріальної інфекції. Важливо наголосити, що хірургічне лікування функціональних кіст та їхніх наслідків у сучасній гінекології застосовується дуже рідко, для запобігання травматизації яєчника та передчасного зниження оваріальноого резерву.
Хірургічне лікування застосовують при такому ускладненні, як перекрут кісти яєчника.
Тому, якщо Ви маєте такий діагноз, як функціональна кіста яєчника обов’язково потрібно дотримуватись певних рекомендацій, щоб запобігти розриву та перекруту даної кісти!
А саме:
- виключити надмірні фізичні навантаження (силові вправи, вправи, направлені на м’язи черевного пресу)
- обмежити статеві контакти, а іноді й виключити їх взагалі до підтвердження зменшення розміру кісти.
Обов’язково провести контроль УЗД для підтверждення регресу функціональної кісти.
Лікування функціональних кіст
Це залежатиме від віку, симптомів, розміру та характеристик кісти. Більшість простих функціональних кіст зникають самостійно, тому в наступному циклі лікар гінеколог призначає ультразвукове обстеження, щоб переконатися, що відбувається регрес кісти.
У випадках симптомної функціональної кісти може призначатися лікування. Якщо такі кісти рецидивують, методом профілактики (не лікування даної кісти) є призначення комбінованих оральних контрацептивів з метою попередження виникнення нових кіст. Важливим є визначення причини, чому відбувається рецидив функціональних кіст; для цього призначається відповідне гормональне обстеження.
Важливо пам’ятати, що рецидивуючі фолікулярні кісти є ознакою хронічної ановуляції, тому надзвичайно важливим для планування вагітності є їх своєчасна діагностика та попередження.
Прогнози при кісті яєчника сприятливі. Однак дуже важливо проходити регулярні гінекологічні огляди, щоб швидко виявити ті кісти, які не мають доброякісних ознак, і уважно стежити за тим, як вони розвиваються.
При частих повторах функціональних кіст (більше двох разів за рік) слід обов’язково звернутися до кваліфікованого гінеколога-ендокринолога для з’ясування причин утворення та їхнього усунення. Це важливо, оскільки порушення роботи яєчників чинить вплив на жіночий організм (особливо на гормонозалежні клитини – молочні залози, матку, ендометрій, шийку матки).