Коронавірус і вагітність

Ковід і вагітність - непросте словосполучення. COVID 19 - це виклик сучасності і його не слід применшувати, оскільки переформатування способу життя людства так чи інакше відбулося.

Вірус, що впливає системно на кровотворну систему, модифікує її, має значний вплив на організм в цілому та ряд наслідків, знання про які тільки починають накопичуватися та систематизовуватися, не може не впливати фоново та безпосередньо на здоров‘я людини.

Однак життя має здатність продовжуватися, незважаючи на мінливі зміни навколишнього середовища, нечасто на які ми маємо незначний вплив. Тому тим, хто довго йшов до омріяної вагітності чи спланував її нещодавно слід приділити багато уваги та підтримки, адже  мета того варта.

Якщо хвороба COVID-19 під час вагітності все ж відбулася першочергово не слід піддаватися паніці.

Опорні моменти з Європейських рекомендацій.

До ризиків тяжкого перебігу Ковід належать всі ті ж, що і для будь-якої іншої хвороби та не обтяжуються вагітністю:

  • азіатська, монголоїдна та афроамериканська раси;
  • вік 35 років і старше;
  • супутня патологія (ЦД, гіпертонія, ожиріння);
  • робота, стиль життя чи житлово-побутові умови, що підвищують ризик інфікування (сфера обслуговування, освітня, медична галузь як вид діяльності майбутньої мами, проживання в гуртожитку тощо).

Більше двох третин вагітних (за різними джерелами від 74 до 86%) мають безсимптомний перебіг ГРВІ-СоV-2. Серед тих, у кого симптоми все ж присутні відчувають легкі або помірні симптоми застуди.

Найпоширенішими проявами Ковіду вагітних є:

  • кашель (41%);
  • лихоманка (40%);
  • задишка (21%);
  • міалгія (19%);
  • біль у горлі (16%);
  • втрата почуття смаку (14%);
  • діарея (8%).

При цьому варто зазначити, що у вагітних жінок рідше виникає лихоманка та міалгія в порівнянні з невагітними жінками такого ж віку.

У порівнянні з невагітними жінками, вагітних з Ковід частіше госпіталізують і це не через важчий перебіг, а через знижений поріг прийому до госпіталізації, а отже пильніший нагляд вагітним досягнути легше в порівнянні із загальною популяцією (при відносно однаковому перебігу хвороби, не важчому у зв‘язку із вагітністю)!

Чи не єдиний доведений негативний вплив Ковід при вагітності є підвищений ризик передчасних пологів в ІІІ триместрі при важкому перебігу недуги (лише в 17% серед усіх, хто має важкий перебіг Ковіду саме у ІІІ триместрі!), за життєвими показаннями зі сторони здоров‘я матері. Але всім відомо, що малюк у третьому триместрі життєздатний і з кожним тижнем до очікуваної дати пологів все більш зрілий і готовий до появи на світ, тому і тут зайві хвилювання є марними. У вагітних жінок з безсимптомним перебігом Ковід ризик передчасних пологів не підвищується.

Результатами спостережень за понад 100 мільйонів породіль, що мали Ковід під час вагітності аномалії розвитку новонароджених чи будь-які інші вади розвитку були не вищі, ніж в загальній популяції!

Вагітних можна щеплювати (хоча окремих досліджень серед вагітних не проводилося, але їх не виділяють в цьому моменті серед загальної популяції) і слід це робити, якщо ризик мати тяжкий перебіг захворювання високий. При цьому варто зазначити, що не існує двох думок на вакциноконтрольовані недуги: якщо вакцина винайдена то все, що її стосується зафіксовано в інструкції та сумніву щодо безпеки чи доцільності не підлягає.

Станом на тепер доведено, що Ковід передається від матері до малюка вкрай рідко та не залежить від виду родорозрішення, не потребує раннього перерізання пульсуючої пуповини. Також не варто оминати контакту шкіра до шкіри чи одної із ланок теплового ланцюжка, чи спільного перебування матері і новонародженої дитини. Грудне молоко не є джерелом передачі SARS-CoV-2. При цьому слід якомога більше приділяти особистій гігієні матері під час догляду за новонародженим (годувати з підтриманням гігієни органів дихання, мити руки якомога частіше, підтримувати чистоту в побуті в тому числі всіх поверхонь). В жодному разі не можна одягати маску новонародженому!!! Оскільки це підвищує ризик раптової смерті новонародженого.

Світова медична спільнота приділяє значну увагу вагітним з обмеженими можливостями (зокрема, тим вагітним, які мають вади слуху і через носіння маски обмежені в спілкуванні фактично) та забезпечити належну психологічну підтримку на всіх етапах (мінімізація відвідувань жіночої консультації та оптимізація таких консультацій як різновид засобу індивідуального захисту (ЗІЗ) скорочує очний зв‘язок з лікарем, що веде вагітність). Ці два аспекти є найбільш значимими з їхнього точки зору ВООЗ при пандемії. Оскільки психологічна допомога є чи не найбільш значима і має бути надана жінкам в повному обсязі.

Лікування COVID при вагітності

  • При настанні COVID під час вагітності лікування симптоматичне.

Нині вважається, що людина максимально заразна на 7-14 день хвороби. Через 5-7 днів після припинення всіх симптомів можна завершувати самоізоляцію. Позитивний ПЛР тест може бути до 90 діб після недуги і строгої потреби (якщо цього не вимагає робота чи медичний заклад) його здавати, щоб отримати негативний результат немає. Весь час, впродовж якого ПЛР позитивний людина продовжує виділяти вірус, тому носіння маски – обов‘язкове.

  • Також слід перебувати в сприятливих мікро кліматичних умовах (температура повітря в провітрюваному приміщенні добре – 18-21 С, вологість – 50-70%) або на відкритому повітрі.

Максимальна рухова активність показана за станом здоров’я поза захворюванням на Ковід.  При сатурацій менше 94%, задишці (диханні понад 21 вдихів за хвилину, пульсу в спокої понад 110 за хв.) слід викликати швидку допомогу.

  • Стан вагітності передбачає фізіологічну гіперкоагуляцію, тому відстежувати показники коагулограми в динаміці має лікуючий лікар, що веде вагітність та продовжити прийом антикоагулянтів на строк не менше, ніж 10 днів після одужання. В кожному випадку підбір раціонального препарату та його курс індивідуальний. Через 14 днів після одужання слід провести позачергове УЗД плода (якщо була симптоматика захворювання та є занепокоєння з боку вагітної, щоб «звірити годинники» чи все в порядку з малюком).

Вагітну жінку у будь-якому терміні гестації завжди шпиталізують в пологовий будинок та надають весь необхідний спектр обстежень для матері та проводятьь позачергове УЗД малюка за показаннями.

  • Не існує прямої кореляції між тяжкістю перебігу захворювання та віддаленими його наслідками, які накопичуються та лише починають систематизуватися. На даний час лише вивчається чи вплине вагітність на частку жінок, у яких розвивається так званий постковідний синдром або «довгий COVID» (це довготривалі симптоми та синдроми, що виникають після перенесеного Ковіду).

Тому навіть при легкому перебігу недуги слід планово зробити ЕКГ, доплер судин нижніх кінцівок, УЗД нирок. Також стежити за загальним аналізом крові, сечі та зробити коагулограму, навіть якщо під час хвороби відхилення від референтних значень у ній були маловиражені.

Хочу наголосити, що серед менше двох третин вагітних, які хворіли на Ковід із симптомами, лише у 17% з них був тяжкий перебіг, який підвищував ризик передчасних пологів у третьому триместрі. Тобто фактично описано дуже незначний фактичний відсоток вагітних. Це свідчить на користь того, що маючи нову обставину – Ковід – всеодно не слід відкладати життя і опорні мрії у ньому на потім. Кожен з нас у подорожі під назвою життя і завжди об‘єктивних і не дуже обставин знайдеться багато. Але щоб втілювати мрії у життя, зокрема планування дитини, потрібно ясний розум, раціональний підхід і оточення однодумців.

Бажаю всім здоров‘я і радості!