Романова Ольга Олегівна
Головний лікар клініки, ведучий репродуктолог; основна спеціальність: акушерство і гінекологія.

Що таке ендометрит? Як хронічний ендометрит впливає імплантацію ембріона?

Як хронічний ендометрит впливає імплантацію ембріона?

Ендометрит – це запалення внутрішньої оболонки порожнини матки (ендометрію), до якої відбувається імплантація ембріона.

Які симптоми ендометриту?

Гострий ендометрит – досить рідкісний невідкладний стан, який зазвичай розвивається на тлі затримки фрагментів плаценти після пологів або переривання вагітності або попадання збудника (як правило, що передається статевим шляхом). У такій ситуації проявляються ряд симптомів, типових для інфекції (підвищення температури, гнійні виділення, болі внизу живота, загальний дискомфорт). За відсутності своєчасного лікування гострого ендометриту може відбуватися поширення інфекції.

Хронічний ендометрит – це стійке запалення слизової оболонки ендометрію, викликане інфікуванням порожнини матки переважно бактеріальними збудниками зазвичай безсимптомне або має неспецифічні симптоми, такі як аномальні маткові кровотечі («мажучі» кров’янисті виділення в середині циклу або виділення із неприємним запахом)

На що впливає хронічний ендометрит?

Хронічний ендометрит визначається у 10% жінок репродуктивного віку, проте цей показник значно вищий у пацієнток з невдалою імплантацією ембріона – recurrent implantation failure (RIF) і у жінок зі звичним невиношуванням вагітності – recurrent pregnancy loss (RPL) (10-66%).

Часто наслідком гострого та хронічного ендометриту є формування злукового процесу в ендометрії – синехій, які порушують процес імплантації та раннього розвитку ембріона. Одним з найважливіших наслідків ендометриту є порушення, недостатній ріст ендометрію (гіпоплазія ендометрію) або нерівномірний ріст ендометрію (осередкова гіперплазія, поліпи).

Наявність запалення в порожнині матки може порушити баланс клітин імунної системи в ендометрії, що може вплинути на сприйнятливість до ембріона, перешкоджати імплантації та правильному розвитку ембріона. (Bashiri et al. 2018).

Як ми можемо діагностувати хронічний ендометрит?

Діагностика хронічного ендометриту проводиться за допомогою пайпель-біопсії ендометрію або під час проведення гістероскопії.
Діагноз підтверджується на основі гістологічного дослідження та імуногістохімії (наявності CD 138) – плазматичних клітин – специфічних клітин імунної системи, що реагують на запалення. Відомо, що наявність мікроорганізмів, що продукують запалення, та реакція імунної системи, що виробляється у відповідь, може знизити рецептивність (сприйнятливість) ендометрію.
При проведенні УЗД органів малого тазу часто можна побачити ознаки хронічного ендометриту за нерівномірною структурою ендометрію. При проведенні гістероскопії ендометрит часто проявляє себе у вигляді мікрополіпів, осередків почервоніння та нерівномірного наростання.

Як лікувати хронічний ендометрит?

Встановлено, що хронічне запалення енометрію викликає реакцію імунної системи і таким чином впливає на можливість необхідних змін в ендометрії для імплантації (порушує чутливість рецепторів до статевих гормонів та сприйнятливість до ембріона).

Після проведення лікування хронічного ендометриту прогноз для настання успішної вагітності покращується.

Лікування ендометриту проводиться антибактеріальними препаратами протягом 14 днів, з ефективністю понад 90% випадків після першого курсу лікування. Контроль ефективності проводиться через три тижні після завершення прийому антибіотика шляхом пайпель-біопсії ендометрію.