Шаргородська Анна Віталіївна
Лікар акушер-гінеколог, ендокринолог, фахівець УЗ діагностики

СОН І ГОРМОНИ. Частина І: Чому важливо спати правильно?

Численні дослідження останніх десятиліть показали, що сон відіграє ключову роль у підтримці здоров’я та нормальної роботи нашого організму.

Як відомо, у дітей хороший сон сприяє здоровому зростанню та розвитку. Проте, процеси оновлення та зростання клітин не припиняються протягом життя людини. У будь-якому віці достатня кількість та якість сну необхідна для нормальної роботи імунної системи та ендокринних органів, регуляції обміну речовин та забезпечення фізичного та психічного здоров’я. Коли людина виспалася, їй легше концентруватися, приймати рішення, освоювати нові навички та виявляти творчий підхід.

У 2017 році Джеффрі Холл, Майкл Росбаш, Майкл Янг (Jeffrey Hall, Michael Rosbash, Michael Young) стали лауреатами Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини за відкриття молекулярних механізмів, що лежать в основі циркадних ритмів – біологічних «годин». на зміну дня та ночі. Ця подія послужила новим стимулом вивчення біоритмів тварин і людини, і навіть появі нової галузі науки – хронобіології.

З’ясувалося, що зміна дня і ночі закріплена у живих організмів на генетичному рівні, і ці «годинники», що сприймають зовнішні сигнали – насамперед світло, працюють у всіх клітинах, що мають ядро. Отже, не можна недооцінювати важливість правильних налаштувань нашого біологічного годинника для адекватної роботи організму.

Світло та його відсутність — головні, хоч і не єдині, регулятори циркадних ритмів. Холодне синє світло від офісних ламп, екранів комп’ютерів, телевізорів та смартфонів збиває ці ритми. У результаті організм «думає», що світловий день у розпалі. Червоне і зелене світло теж негативно впливають на перебіг внутрішнього годинника.

Якщо дивитися ночами серіали, пізно і щільно вечеряти, працювати в нічну зміну і лягати спати на світанку, злагоджена робота генів і циркадних ритмів порушується. Якісь метаболічні процеси запускаються пізніше звичайного, а якісь зупиняються зовсім.

Хронічне зневага своїми біологічними ритмами порушує процес засипання, викликає підвищену тягу до солодкого та фастфуду (організм намагається компенсувати нестачу енергії), призводить до перепадів настрою протягом дня та сплеску негативних емоцій, підвищує ризик розвитку депресій та інших нервово-психічних розладів.

Низька якість сну або недостатня кількість може порушувати гормональний баланс. Майже кожен гормон в організмі виробляється у відповідь наш циркадний ритм. Особливо важливим є здоровий сон для регулювання таких гормонів, як кортизол, естрогени та прогестерон, «голодної трійки» – інсулін, лептин і грелін, гормонів щитовидної залози, мелатоніну та гормону росту.

У книзі «Приручи свої гормони» доктор медицини Сара Готфрід (США) пише: «Поганий сон, якщо його ігнорувати, змусить вас впасти з гормональних сходів». І це правда, незалежно від того, скільки вам років.

«ГОРМОНИ ГОЛОДУ» (інсулін, грелін, лептин)

Порівняно з попередніми десятиліттями, сучасні дорослі та діти сплять менше. Більшість серйозних епідеміологічних досліджень вказує на цей фактор, як значущий у розвитку ожиріння та цукрового діабету (ЦД).

Обмеження сну призводить до порушення засвоєння глюкози та зниження чутливості до інсуліну (розвитку інсулінорезистентності), підвищення рівня кортизолу у вечірній та нічний час, а також підвищення концентрації греліну у стінці шлунка на тлі зниження рівня лептину (ці гормони відповідають за те, як їжа, яку ми їмо, використовується для енергії та зберігання в нашому тілі), що призводить до посилення почуття голоду та апетиту. Ці зміни сприяють порушенням харчової поведінки, пізньому прийому їжі та нічним підходам до холодильника, і як наслідок, набору ваги та розвитку ЦД.

Кортизол відомий як гормон стресу, який виробляють надниркові залози. Він допомагає регулювати інші гормони в організмі. У нормі виділення кортизолу у вечірні години (19-20 годин) мінімальне, а пік припадає на ранкові години пробудження. Ранковий пік викиду кортизолу активує решту гормонів, приводячи організм у «активну фазу».

При порушеннях сну (інсомнії) рівні кортизолу ввечері та вночі вищі, ніж необхідно. Вранці кортизол теж більше, ніж потрібно. Хронічне недосипання призводить до постійного порушення нервової системи, сприймається організмом як хронічний стрес та призводить до виснаження його резервних можливостей. Розвивається так званий синдром хронічної втоми, що в свою чергу порушує роботу імунної системи, знижує стійкість організму до інфекцій, сприяє розвитку артеріальної гіпертензії та серцево-судинних захворювань.

Порушення виробництва кортизолу може також призводити до пригнічення роботи щитовидної залози та дисбалансу між ЕСТРОГЕНОМ та ПРОГЕСТЕРОНОМ – гормонами, які відіграють важливу роль у підтримці здоров’я репродуктивної системи.

Мелатонін – це гормон, що виробляється шишковидною залозою (епіфіз), який допомагає регулювати циркадні ритми організму, щоб сон наш був спокійний і глибокий.

З настанням сутінків рівень мелатоніну починає підвищуватися, досягаючи свого максимального значення з півночі до 4-5 години ранку, а потім знижується. Якщо увечері ви оточені надто яскравим освітленням, мелатонін не зможе вироблятися у потрібній кількості. Мелатонін не викликає сон як такий, його вплив сприяє певним змінам в організмі, що передують засипанню. Наприклад, знижується температура тіла, що зменшує рівень активності та бадьорості.

Функції мелатоніну не обмежуються регуляцією сну. Він контролює понад 500 генів в організмі, у тому числі гени, що беруть участь у роботі імунної системи. Він має антиоксидантну дію, захищаючи наші клітини від пошкодження, бере участь у регуляції роботи щитовидної залози та тимусу, надає антистресовий ефект на організм. Гормон знижує рівень кортизолу та стимулює вироблення ендорфінів.

ГОРМОН РОСТУ також відомий як соматотропін, сприяє здоровому зростанню та розвитку, відіграє життєво важливу роль у виробництві та синтезі білка, розвитку м’язів, метаболізмі глюкози, ліпідів та білків, роботі імунної системи.

Пік його вироблення відбувається у ті самі інтервали, що й у мелатоніну. Дефіцит гормону росту сприяє накопиченню жиру в ділянці живота, знижує відновлювальні можливості після травми. При безсонні та дефіциті соматотропіну вам ні за що не вдасться знизити вагу.

Є й хороша новина: зламаний біологічний годинник можна відремонтувати. Як це зробити і на що звернути увагу читайте у ПРОДОВЖЕННІ…

Читайте також:

Чи потрібно вагітним здавати глюкозо- толерантний тест?

Це питання дуже часто задають вагітні жінки під час прийому. Мабуть тому, що прочитавши інформацію в інтернеті, вважають некомфортною та складною для себе процедуру цього дослідження.

Накопичення ооцитів при низькому оваріальному резерві

Кількість ооцитів для запліднення є одним із основних факторів успішності досягнення вагітності у програмі ЕКЗ.

Значення щитоподібої залози для репродуктивної функції

Гормон щитоподібної залози є найважливішим регулятором обмінних процесів і необхідний для правильної роботи всього організму. Це впливає на фертильність, успішність вагітності та правильний розвиток дитини.

З Україною в серці Вас вітає клініка Reprolife у Івано-Франківську

У Reprolife Ви отримаєте професійний супровід, починаючи від першої консультації до досягнення головної мети – збереження свого здоров’я.

Шановні пацієнти!

Шановні пацієнти, раді повідомити Вас, що ми продовжуємо роботу медичного центру у Києві в повному обсязі.