Романова Ольга Олегівна
Головний лікар клініки, ведучий репродуктолог; основна спеціальність: акушерство і гінекологія.

Які основні причини невдачі імплантації ембріона?

Які основні причини невдачі імплантації ембріона?

Благополучне настання вагітності залежить від ряду подій, серед яких імплантація ембріона є однією з найважливіших. Для успішної імплантації важливий підготовлений ембріон, що правильно розвивається, сприйнятливий ендометрій і правильний зв’язок між ними. У випадку, якщо імплантація ембріона неодноразово не відбувається, це називається повторна невдача імплантації – Recurrent implantation failure (RIF), і є серйозним викликом для репродуктолога і пари.

Що означає діагноз повторна невдача імплантації ембріона?  

Насьогодні найточніше визначення повторної невдачі імплантації ембріона прийнято вважати, якщо при перенесенні в порожнину матки не менше трьох ембріонів хорошої якості відсутнє підтвердження настання вагітності до 37 років. Або після перенесення трьох еуплоїдних (хромосомно здорових) бластоцист у жінки старше 37 років. При проведенні програми ЕКО імплантацію підтверджують при візуалізації плідного яйця на УЗД через 2 тижні після перенесення бластоцисти (п’ятидобового ембріона) у порожнину матки.

Імплантація – це процес прикріплення ембріона до порожнини матки. Імплантація відбувається у 3 етапи: апозиція, адгезія, інвазія. Після апозиції – початкового, нестійкого дотику бластоцисти з поверхнею ендометрію відбувається формування контактів між ембріоном та епітелієм у порожнині матки. При адгезії контакт між ембріоном та ендометрієм більш щільний – це необхідна умова для інвазії (впровадження у тканину ендометрію). Важливо, що ендометрій має готовність до підтримки імплантації ембріона в певний період менструального циклу (як правило, на 5-6 день після овуляції, що відповідає 19-20 дню менструального циклу). Саме цей період у природі ембріон на стадії бластоцисти потрапляє в порожнину матки і готовий до прикріплення. Ендометрій може бути сприйнятливим до ембріона в інші фази менструального циклу.

Які причини невдачі імплантації ембріонів?

Причини невдачі імплантації поділяються на ембріональні, маткові та системні.

  • Ембріональний фактор

Ми знаємо, що хромосомний статус ембріона впливає його здатність правильно імплантуватися. Ембріони з неправильним набором хромосом (анеуплоїдні) ембріони, незалежно від віку матері, мають низьку частоту успішної імплантації. Додатково до ембріональної еуплоїдії інші генетичні зміни, такі як мутації або зміни в метилюванні, можуть впливати на невдачу імплантації. Крім генетичних факторів, якість ембріона також відіграє важливу роль імплантації. Незалежно від інших факторів, ембріон гарної якості має більш високий показник успішної імплантації, ніж ембріон нижчої морфологічної якості. Саме тому проводиться оцінка морфології ембріонів.

  • Матковий фактор

Певні порушення в матці, які можуть негативно впливати на імплантацію ембріона:

  1. Вроджені порушення будови матки (подвоєння матки, дворога матка або однорога матка, перегородка порожнини матки).
  2. Порушення ендометрію, такі як синехії (спайки), поліпи ендометрію, надмірне розростання ендометрію (гіперплазія) або фіброміоми, що деформують порожнину.
  3. Тонкий ендометрій – гіпоплазія ендометрію (як правило, наслідки вишкрібань та втручань у минулому, при якому відбувається порушення здатності до правильного наростання ендометрію). Порушення товщини ендометрію може відбуватися при порушенні згортання крові через погіршення трофіки ендометрію.
  4. Зміщення «вікна імплантації» ендометрію – що призводить до зсуву періоду сприйнятливості ендометрію до ембріона в інші дні, не фізіологічні до природного «вікна імплантації».
  5. Гідросальпінкс (наявність запального процесу в матковій трубі, як правило, після перенесених запальних захворювань та переохолодження). Вміст запаленої маткової труби потрапляє у порожнину матки та порушує умови для правильної імплантації ембріона.
  6. Аденоміоз (ендометріозні зміни стінки матки, при якому відбувається вростання ендометрію в м’язовий шар).
  7. Хронічний ендометрит (запальний процес) та зміна мікробіома (мікрофлори) ендометрію.
  8. Наявність посиленої перистальтики матки.
  • Системні причини:
Серед найбільш вивчених системних змін щодо їх впливу на невдачу імплантації:
  1. Ендокринні порушення (найчастіше порушення роботи щитовидної залози – гіпотиреоз, підвищення рівня пролактину – гіперпролактинемія, перевищення утворення тестостерону в яєчниках або надниркових залозах – гіперандрогенія, інсулінорезистентність – надмірне вироблення інсуліну в організмі).
  2. Тромбофілії (порушення показників згортання крові та стану судин) – при цьому відбувається надмірне згущення крові, що перешкоджає правильному росту ендометрію та живленню ембріона для забезпечення імплантації. Через надмірне згущення крові ембріон при імплантації не може отримати достатнє харчування від судин матері та дати відповідний сигнал материнському організму про настання вагітності. Цей фактор може впливати і на виношування вагітності.
  3. Імунологічні зміни (часто зустрічається при аутоімунних захворюваннях – наприклад АІТ, ревматоїдному артриті, при якому імунна система жінки виробляє антитіла проти ендометрію та ембріона, що перешкоджає успішному прикріпленню).
  4. Зміни, пов’язані зі способом життя (паління впливає на стан судин і забезпечення правильного харчування ембріона), неправильне харчування, надмірна вага перешкоджає імплантації. Робота та контакт із шкідливими речовинами, випромінюванням, певні лаки та фарби, прийом певних препаратів так само впливає на можливість правильного розвитку та прикріплення ембріона. Можливі шляхи вирішення при повторних невдачах імплантації ембріона

Можливі шляхи вирішення при повторних невдачах імплантації ембріона

Відповідно до численних рекомендацій, запропонованих при повторних невдачах імплантації ембріонів, слід оцінити наступне:
  1. Преімплантаційне генетичне тестування (PGT-A) дозволяє проводити перенесення хромосомно здорових ембріонів та скоротити час досягнення вагітності.
  2. Перенесення на стадії бластоцисти (п’ятидобова стадія розвитку ембріона): забезпечує кращий відбір ембріонів і дає більше інформації про якість ембріона для перенесення.
  3. Допоміжний лазерний хетчинг (лазерне стоншування оболонки ембріона для полегшення вилуплювання та прикріплення); є дані, які вказують на те, що допоміжний хетчинг може сприяти імплантації ембріона у випадках RIF. Для виконання біопсії ембріона лазерний хетчинг буде включений в PGT-A.
  4. Важливим є дослідження та при необхідності корекція гормональних порушень, що впливають на імплантацію та виношування вагітності. Ми рекомендуємо визначення основних ендокринних показників обов’язково на етапі підготовки до планування вагітності незалежно від способу зачаття.
  5. Дослідження на генетичні тромбофілії та виключення порушення фолатного обміну. У разі виявлення клінічно значущих порушень рекомендовано використання препаратів для розрідження крові та розщеплені форми фолієвої кислоти та вітаміну В12.
  6. Гістероскопію слід виконувати за підозри на зміни, які можуть бути виправлені за допомогою цього методу, такі як перегородка матки. Гістероскопія проводиться при синехіях або поліпах, а також міомах, які деформують порожнину матки.
  7. Дослідження антифосфліпідних антитіл (діагностика АФС) у жінок з РІФ повинно проводитись персоналізовано (з урахуванням можливого особистого або сімейного анамнезу аутоімунних захворювань).
  8. Накопичено велику кількість даних, що перенесення ембріона в кріоциклі значуще бере участь у показниках успішного настання вагітності. Оскільки створюються фізіологічні правильні умови в ендокринній системі жінки, порівняно з перенесенням ембріона в циклі стимуляції росту фолікулів.
  9. Виключення хронічного ендометриту проводять при виконанні гістероскопії або пайпель-біопсії ендометрію. При визначенні хронічного запального процесу в ендометрії призначаємо курс протизапального лікування з подальшим проведенням контролю ефективності лікування.
  10. Обговорення значення здорового способу життя та харчування, корекція дефіциту основних мікроелементів та вітамінів в організмі може покращити показники успішного настання вагітності.
  11. Визначення «вікна імплантації» – тест на рецептивність ендометрію. У його основі лежить можлива десинхронізація між ендометрієм та ембріоном внаслідок усунення «вікна імплантації». При цьому проводиться персоналізоване перенесення ембріона в порожнину матки з урахуванням даних «вікна імплантації».
  12. На сьогодні відомі гени, що впливають на правильний розвиток ембріона та виношування вагітності. У нашій клініці ми досліджуємо генетичні панелі у жінок при РІФ.
  13. Слід зазначити, що якість сперматозоїдів, чоловічий фактор та певні гени значуще впливають на правильне запліднення, розвиток та успіх імплантації ембріонів.
  14. Вивчення імунологічних причин, що впливають на імплантацію.
  15. Стимуляція яєчників: у випадках підвищеної реакції на стимуляцію фолікулів рекомендується уникати свіжого перенесення, заморожуючи ембріони для перенесення у наступному циклі.

Очевидно, що на успішність імплантації та виношування вагітності впливають багато причин. Часто ці причини можуть бути поєднаними.

З вірою та правильним настроєм на головний результат, командною роботою пари та репродуктолога такі ситуації, як RIF переборні.

Читайте також:

Чи можна завагітніти з діагнозом СПКЯ? Частина 1

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) дійсно є однією з найчастіших причин жіночої ендокринної безплідності. Але це зовсім не означає, що шансів мати бажану вагітність взагалі немає.

Чи потрібно робити аналіз на ДНК фрагментацію сперматозоїдів?

Досвідчена і компетентна команда клініки Reprolife рекомендує тільки самі необхідні тести і дослідження, які мають в собі наукове підґрунтя. Ми здатні привести Вас до мрії стати батьками!

Гістероскопія – операція без розрізів та швів.

Гістероскопія дозволяє позбутися маткових причин безпліддя, механічних перешкод настання вагітності, патологічних станів ендометрію та цервікального каналу у будь-які вікові періоди. Клініка Reprolife має медичну команду, яка спеціалізується на ендоскопічній хірургії.

Азооспемія. Причини. Стратегія на появу здорового малюка.

Сумна статистика говорить, що чоловічий фактор є причиною не настання вагітності до 40% випадків. Однією з можливих причин є - азооспермія, що зустрічається в одного чоловіка із ста.

Чи потрібно вагітним здавати глюкозо- толерантний тест?

Це питання дуже часто задають вагітні жінки під час прийому. Мабуть тому, що прочитавши інформацію в інтернеті, вважають некомфортною та складною для себе процедуру цього дослідження.