Зміст сторінки
Безпліддя у суспільстві найчастіше асоціюють із жіночим здоров’ям. Насправді причина не настання вагітності у 40-45% випадків є чоловічим фактором, а у 20% – змішаним, тому обстежити необхідно обох партнерів.
Поширеною хворобою чоловічої статевої системи, яка може спричинити безпліддя, є варикоцеле. Це хвороба, про наявність якої чоловік може навіть не підозрювати, доки пройде обстеження в лікаря.
Що таке варикоцеле?
Варикоцеле – це варикозне розширення вен сім’яного канатика, кровоносних судин, якими здійснюється відтік крові від яєчок. Зазвичай варикоцеле проявляється зліва, іноді – з обох боків, рідко – з правого боку.
Які причини виникнення?
Які основні фактори, що зумовлюють варикоцеле?
• генетична схильність – слабкість венозних стінок, внаслідок якої вони не можуть протистояти тиску венозної крові
• дефект клапанів яєчної вени
• різна довжина та малий просвіт вен сім’яного канатика;
• впадання лівої яєчкової вени у ниркову під прямим кутом;
• «Артеріо-венозний пінцет» – стиснення лівої яєчкової вени між лівою нирковою артерією та лівою нирковою веною.
До факторів, що сприяють розвитку захворювання, також відносяться тривалі інтенсивні фізичні навантаження, захворювання, при яких підвищується внутрішньочеревний тиск, тромбоз або здавлення ниркових вен, нефроптоз, утворення нирок, рубцеві процеси у нирковій клітковині.
Які симптоми захворювання?
У половині випадків варикоцеле протікає безсимптомно, частина чоловіків відчувають тупий, ниючий біль, що тягне, в яєчку, інші страждають безпліддям.
Як діагностувати варикоцеле?
Діагностика варикоцеле не становить труднощів. При огляді чоловіка та пальпації мошонки та її органів визначають бік ураження, ступінь та стадію варикоцеле, стан яєчка. Дослідження проводять у положенні чоловіка лежачи та стоячи. Крім цього необхідно виконати ультразвукове дослідження, у тому числі, щоб виключити аномалії, утворення нирок, нефроптоз та ін.
Наслідки при несвоєчасному лікуванні.
У нормі тканина яєчка захищена гемато-тестикулярним бар’єром. Це означає, що імунна система організму ніколи не зустрічається з тканиною яєчка. При варикоцелі венозна ретикулярна стінка може перестати виконувати функцію бар’єру. У цьому випадку фактори імунітету потрапляють у тканини яєчка та починають сприймати її як чужорідну тканину. Розвивається асептичне аутоімунне запалення.
Небезпека полягає в тому, що антитіла, що утворюються на тканині хворого яєчка, діють і на здорове яєчко, викликаючи таке ж запалення в ньому.
В результаті перерахованих факторів процес утворення та дозрівання сперматозоїдів прогресивно погіршується з часом, причому навіть при односторонньому варикоцелі порушення у яєчках спостерігаються зазвичай з обох боків. Але суттєва кореляція між ступенем розширення вен та порушеннями якості сперми відсутня.
Варикоцеле має відношення до погіршення показників спермограми, зменшення обсягу яєчок та зниження гормоноутворюючої функції яєчок. Варикоцеле не виключає можливості батьківства, але зв’язок між варикоцеле та функцією яєчок залежить від часу: з часом спочатку нормальні показники спермограми можуть погіршуватися і, як наслідок, розвинутися безпліддя.
Які існують методи лікування варикоцеле?
Чи обов’язкове хірургічне втручання?
Варикоцеле і, як наслідок, порушення функції яєчка часто потребує хірургічного втручання. Медикаментозне лікування розглядаються як тимчасовий захід, але не має системного характеру – не усувають джерело проблеми.
Операція при варикоцелі проводиться у разі доведеної клінічно чоловічої безплідності (погіршення якості сперматозоїдів), за наявності варикозу вен органів мошонки, або як превентивний метод профілактики безпліддя, що може розвинутися при варикозі вен, а також у разі вираженого больового синдрому.
Які основні операції використовуються у клінічній практиці для лікування варикоцеле?
• Операція Мармар
• Відкриті операції з Іванісевича
• Ендоскопічна операція
• Мікрохірургічна реваскуляризація яєчка
Золотим стандартом є операція методом Мармара. Це мікрохірургічне втручання, під час якого виконується невеликий розріз (1,5-2 см) у зоні зовнішнього пахвинного кільця. Так створюють доступ до сім’яного канатика, який беруть на тримач, виводять насіннєвий канатик через створений отвір і розсікають зовнішню та внутрішню фасції сім’яного канатика, відокремлюють варикозно-розширені вени під оптичним збільшенням, перев’язують та перетинають їх. Надалі венозний відтік із яєчка здійснюється через інші колатеральні вени, оснащені достатньою кількістю венозних клапанів. Завдяки цьому не відбувається зворотне попадання венозної крові в яєчко. Оптичне збільшення всіх структур сім’яного канатика дозволяє виконувати операцію без пошкодження кровоносних і лімфатичних судин, а також сім’явивідної протоки, що запобігає виникненню післяопераційних ускладнень.
Скільки часу пацієнту потрібно на реабілітацію?
Операцію проводять під загальною анестезією, тому пацієнт не відчуває болю. У післяопераційному періоді зазвичай залишається лише незначне почуття дискомфорту у місці рубця. Після 4-5 годин післяопераційного спостереження у клініці чоловік, як правило, йде додому. Наступного дня пацієнт повинен прибути на огляд та перев’язку, а через 7-8 днів – для зняття швів. Реабілітація полягає у уникненні фізичних навантажень та підйомі вантажів протягом 1-2 місяців.