Цитомегаловірус: симптоми, передача і лікування

Цитомегаловірус (ЦМВ) – це вірус із сім’ї Herpesviridae. До цього сімейства належать також вірус вітряної віспи, простого герпесу та вірус мононуклеозу. За статистикою близько 60–80% дорослого населення мали контакт із цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ).

Як передається цитомегаловірус?

Вірус часто передається від людини до людини через прямий контакт слини (повітряно-краплинний), кров, сперму, сечу та інші виділення. Цитомегаловірус також може передаватися через грудне молоко, трансплантовані органи через кров від матері до дитини під час вагітності або пологів.

Які симптоми цитомегаловірусу?

У більшості випадків у людей з імунною системою в нормі цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно, проте може мати серйозну небезпеку при виношуванні вагітності. Люди, у яких таки з’явилися деякі симптоми ЦМВ, можуть відзначати високу температуру, збільшення лімфатичних вузлів, біль у м’язах та підвищену стомлюваність.

Основні небезпеки цитомегаловірусу для жінок

У жінок інфекція ЦМВ може протікати безсимптомно, але в деяких випадках призводить до серйозних ускладнень.

Чим небезпечний цитомегаловірус у жінок:

• Інфікування ЦМВ під час вагітності може призвести до внутрішньоутробної передачі вірусу від матері до плода. Це може викликати вроджену ЦМВІ, яка є однією з провідних причин вроджених вад розвитку та нейросенсорної приглухуватості у новонароджених.
• У жінок з ослабленою імунною системою (наприклад, при ВІЛ-інфекції, після трансплантації органів або при прийомі імунодепресантів) ЦМВ-інфекція може призвести до тяжких системних захворювань, вражаючи органи, такі як легені, печінка та сітківка ока.
• Існує зв’язок між ЦМВ та розвитком запальних захворювань органів малого тазу, що може призвести до хронічного тазового болю, безпліддя та інших ускладнень.

Якщо вагітна жінка інфікується і вірус передається плоду, у цьому випадку говорять про вроджену цитомегаловірусну інфекцію.

Що таке антитіла до збудника інфекції та як їх оцінити?

Наш організм постійно виробляє спеціальні білки – антитіла (імуноглобуліни) у відповідь на контакт із різними інфекційними збудниками. Це важливо, щоб їх швидко ідентифікувати та захистити наш організм. Міжнародне позначення імуноглобулінів – Ig. Латинська літера після Ig означає клас антитіл. Для діагностики цитомегаловірусу використовують IgM та IgG.

• IgM – це наша «швидка допомога». Їхній рівень підвищується відразу після контакту з збудником інфекції, досягає свого піку до 1-4 тижнів, потім знижується протягом декількох місяців.
• IgG – це наш довготривалий захист. Ці імуноглбуліни з’являються пізніше, не раніше ніж через 2 тижні після початку захворювання. Рівень IgG високим стає поступово, хоч і залишається тривалий час.

Для виявлення цитомегаловірусу у жінок слід використовувати панель TORCH для визначення рівня антитіл IgM, IgG до збудників у крові. Обстеження краще проводити не менш як за 2-3 місяці до планування вагітності. Про наявність збудника та тривалість захворювання роблять висновки за класом Ig, які визначаються в крові (IgM або IgG):1.

• IgM позитивний, IgG негативний – первинне зараження
• IgM позитивний, IgG позитивний – загострення хронічної інфекції
• IgM негативний, IgG позитивний – носійство поза загостренням
• IgM негативний, IgG негативний – організм у відсутності контакту з збудником взагалі.

Важливо, що саме антитіла класу IgM дозволяють діагностувати гостру форму захворювання або загострення хронічної інфекції навіть без будь-яких проявів симптомів цитомегаловірусу. При цьому важливо пам’ятати, що бувають перехресні імунологічні реакції організму (випадки, коли CMV IgM хибнопозитивний (+) за наявності в крові іншого вірусного збудника). Хоча такі ситуації досить рідкісні.

Коли можна вагітніти?

У разі визначення в аналізі крові CMV IgM(+) слід здати аналіз ПЛР CMV на виявлення ДНК та його титру в організмі, загальний аналіз крові, IgG авидність та проконсультуватися з імунологом. Наразі планування вагітності слід відкласти.

Високий IgG свідчить про те, що організм вже зустрічався з цією інфекцією та готовий відбити повторні атаки збудника. Ізольоване виявлення позитивного IgG без підвищення IgM свідчить, що Вам та Вашому малюкові нічого не загрожує. Вагітніти можна.

Цитомегаловірусна інфекція у дорослих та дітей

У більшості дорослих з імунною системою в нормі ЦМВ протікає безсимптомно або викликає легке нездужання, лихоманку, втому та м’язові болі. У людей з ослабленим імунітетом ЦМВІ може призвести до пневмонії, гепатиту та ретиніту.

90% немовлят, інфікованих до народження, народжуються без симптомів вірусу. Однак інші 10% можуть страждати від глухоти, сліпоти, фізичних та розумових вад, уражень нервової системи. У дітей раннього віку ЦМВІ може проявлятися затяжною жовтяницею, збільшенням печінки та селезінки, неврологічними порушеннями.

Діагностика цитомегаловірусу

Діагностика ЦМВ включає:

• Серологія (IgM, IgG, авидність IgG) – виявлення антитіл у крові.
• ПЛР – виявлення ДНК вірусу в крові, сечі, слині та інших біоматеріалах.
• Культуральний метод – вирощування вірусу в лабораторії.
• Імуногістохімія – виявлення вірусних антигенів у тканинах.
• Провідні методи – ПЛР та серологія.
• Лікування та профілактика цитомегаловірусної інфекції

Немає специфічної норми того, як лікувати цитомегаловірус. Також немає жодних препаратів, які можна приймати, щоб уникнути зараження.

За наявності симптомів та підтвердження наявності збудника зазвичай лікування цитомегаловірусу проводиться, як при ГРВІ. У людей, які входять до групи ризику при ослабленому імунітеті та вагітності, противірусні ліки мають призначати виключно імунолог. Важливою є відповідальна підготовка до планування вагітності, визначення показників TORCH, зміцнення імунної та ендокринної систем на етапі планування вагітності.

Профілактика цитомегаловірусу включає:

• часте миття рук;
• уникнення випадкових статевих зв’язків;
• здоровий спосіб життя;
• ізоляцію новонароджених із вродженою ЦМВІ.

Наша мета – уникнути ризику передачі ЦМВ ембріону та плоду, попередження можливих ускладнень під час вагітності, народження здорових дітей у сім’ях.

Поширені запитання про цитомегаловірус (ЦМВ):

Список джерел літератури:

1. Кривенко Л. В. Роль цитомегаловірусної інфекції у розвитку патології вагітності та плода. Здоровье женщины 3 (2018): 45–50.
2. Юхименко Г. Г. Цитомегаловірусна інфекція у дітей: труднощі діагностики. Актуальна інфектологія 7 (2019): 5–9.