Зміст сторінки
Цитомегаловірус (ЦМВ) — вірус із родини Herpesviridae. До цієї родини також належать вірус вітряної віспи, простого герпесу та вірус мононуклеозу. За статистикою близько 60-80 % дорослого населення мали контакт з цитомегаловірусною інфекцією.
Як передається цитомегаловірус?
Вірус часто передається від людини до людини через прямий контакт слини (повітряно-крапельний), кров, сперму, сечу та інші виділення. Цитомегаловірус також може передаватися через грудне молоко, трансплантовані органи, через кров від матері до дитини під час вагітності або пологів.
Які симптоми цитомегаловірусу?
У більшості всіх випадків у людей з нормальною імунною системою перебіг цитомегаловірусної інфекції є безсимптомним, однак може мати серйозну небезпеку під час виношування вагітності.
Люди, у яких все-таки з’явилися деякі симптоми, можуть відмічати високу температуру, збільшення лімфатичних вузлів, біль у м’язах підвищену втомлюваність.
Якщо жінка інфікується під час вагітності, велика ймовірність того, що вірус може передатися плоду. У цьому випадку говорять про вроджену цитомегаловірусну інфекцію. 90% немовлят, інфікованих вірусом до народження, народжуються без симптомів вірусу. Однак решта 10% можуть страждати від таких розладів, як глухота, сліпота, фізичні та розумові вади (затримка розумового розвитку) та навіть летальні наслідки.
Антитіла до збудника інфекції: як оцінити?
Наш організм постійно виробляє спеціальні білки – антитіла (імуноглобуліни) – у відповідь на контакт з різними інфекційними збудниками. Це важливо для того, щоб їх швидко ідентифікувати і захистити наш організм. Міжнародне позначення імуноглобулінів – Ig. Латинська літера після Ig позначає клас антитіл. Для діагностики цитомегаловірусу використовують Ig M і IgG.
- Ig M – це наша “швидка допомога”. Їх рівень підвищується одразу після контакту із збудником інфекції, досягає свого піку до 1-4 тижня, потім знижується протягом декількох місяців.
- IgG – це наш довготривалий захист. Ці імуноглбуліни з’являються пізніше, не раніше ніж через 2 тижні після початку захворювання. Рівень IgG підвищується поступово, проте залишаються тривалий час.
Для виявлення ЦМВ слід використовувати панель TORCH визначення рівня антитіл Ig M, IgG до збудників у крові. Обстеження краще проводити не менше ніж за 2-3 місяці до планування вагітності.
Про наявність збудника та тривалість захворювання роблять висновки по класу Ig, котрі визначаються в крові (Ig M або IgG):
- Іg M (+) IgG (-) – первинне зараження;
- Ig M (+) IgG (+) – загострення хронічної інфекції;
- Ig M (-) IgG (+) – носійство поза загостренням;
- Ig M (-) IgG (-) – організм не мав контакту із збудником взагалі.
Важливо, що саме антитіла класу Ig M дають можливість діагностувати гостру форму захворювання або загострення хронічної інфекції навіть без будь-яких проявів симптомів захворювання. При цьому важливо пам’ятати, що бувають перехресні імунологічні реакції організму (випадки, коли CMV Ig M хибно позитивний (+) при наявності в крові людини іншого вірусного збудника). Хоча такі ситуації достатньо рідкі.
У випадку визначення в аналізі крові CMV Ig M (+) слід здати аналіз ПЦР CMV на виявлення ДНК і його титру в організмі, загальний аналіз крові, IgG авідність та проконсультуватися з лікарем. На цей час планування вагітності слід відкласти.
Підвищення рівня IgG свідчить про те, що організм вже зустрічався з цією інфекцією і готовий відбити повторні атаки цього збудника. Ізольоване виявлення IgG без підвищення Ig M свідчить про те, що Вам і Вашому малюку нічого не загрожує. Вагітніти можна.
Лікування цитомегаловірусної інфекції
Немає специфічного лікування ЦМВ, а також немає жодних вакцин, які можна робити, щоб уникнути зараження.
При наявності симптомів і підтвердження наявності збудника зазвичай лікування проводиться, як при ГРВІ.
У людей, які входять в групу ризику при ослабленому імунітеті та вагітності противірусне лікування повинен призначати виключно лікар.
Але важливими є відповідальна підготовка до планування вагітності, визначення показників TORCH, зміцнення імунної та ендокринної системи на етапі планування вагітності.
Наша мета – уникнути можливість передачі ЦМВ ембріону та плоду, попередження можливих ускладнень під час вагітності, народження здорових дітей у родинах.