До 70-х років минулого століття, функція батька в основному зводилась до накладення заборон і встановлення дисциплінарних норм. Якщо чоловік піклувався про дитину, його статус і положення в суспільстві могли постраждати, так як така поведінка розглядалось як прояв жіночних аспектів особистості.
Згодом погляд на батьківство змінився.
Дослідження ролі та функції батька в житті дитини в період дитинства дозволили зробити приголомшливий висновок. Стало очевидним, що дитина сприймає батька з перших місяців життя, однак, це сприйняття «сутінкове» і відмінне від того, як немовля сприймає матір.
Спостереження дозволили зафіксувати ще ряд дивовижних відкриттів. Наприклад, в сім’ях, в яких відносини між подружжям гармонійні, батьки темпераментні і позитивні, батько і дитина швидше скорочують дистанцію в своїх відносинах. Активний батько позитивним чином впливає на емоційне життя і розвиток дитини, допомагаючи здобути автономію і незалежність.
✨ Приблизно до двох років, коли зростає потреба малюка в активному освоєнні простору і зміцненні тілесного самовідчуття, часто саме батько забезпечує малюкові рухливий характер ігор. Він з’являється рідко, в основному вранці і ввечері, і це робить його для дитини могутнім, таємничим і чарівним персонажем. На тлі повсякденних і звичайних турбот матері про малюка, фізична присутність батька і його психологічна доступність самим позитивним чином впливають на формування здорової психіки дитини.
✨ У віці з 3-х до 6-ти років (період соціалізації) відбувається знайомство зі світом поза сім’єю. Дитина починає відвідувати дитячі дошкільні установи і в цей час відбувається наступне:
✔️ відрив від матері;
✔️ зустріч з новою обстановкою, незнайомими раніше дітьми і дорослими;
✔️ нові вимоги до поведінки, які кардинально відрізняються від звичних домашніх.
Таке випробування викликає колосальний стрес. На цьому тлі у дитини з’являються негативні емоції, страх, гнів. Може виникнути втрата інтересу до пізнавальної діяльності.
Роль батька в цей період розвитку дитини полягає в наступному:
☝🏻 він бере участь в поясненні його досвіду;
☝🏻 допомагає побороти дитячі страхи;
☝🏻 надає емоційну зв’язність почуттям.
Ідентифікація з батьком, на тлі сепараційної тривоги і бажання залишатися в безпорадному стані немовляти, дозволяють зміцнитися ЕГО дитини і відчути почуття реальності і стабільності.
✨ В подальшому розвитку дитини важливість батьківського виховання полягає в тому, що батько:
✔️ менше опікується;
✔️ дає більше свободи;
✔️ допомагає визначити цілі і шляхи їх реалізації;
✔️ забезпечує підтримку на цьому шляху;
✔️ дозволяє експериментувати, пробувати свої сили в різних сферах;
✔️ вчить аналізувати і справлятись з негативними результатами.
Відносини батька з дівчинкою 👧 і хлопчиком 👦 вибудовуються по-різному і відрізняються за своїм функціональним значенням.
👧 Для дівчинки відносини з батьком важливі для її самооцінки. Це важливий досвід для вибудовування відносин з чоловіками в майбутньому. Батько допомагає їй вчитися цінувати себе.
👦 Для сина тато – приклад для ідентифікації та наслідування. Батько – це наставник у вивченні і освоєнні світу, приклад того як потрібно ставитися до жінки, помічник у розвитку чоловічих якостей і навичок, впевненості в собі і відповідального ставлення до світу.
❓ Що дає батьківство❓
Безумовно, певні переваги:
💪🏼 батьківство є ознакою зрілості;
💪🏼 дитина забезпечує продовження в майбутньому і мобілізує відповідні амбіції;
💪🏼 батько знаходить нарцисичне задоволення в захопленні дитини;
💪🏼 батьківська позиція підвищує чоловічу самооцінку, дозволяє реалізувати функцію захисту, підтримки та піклування;
💪🏼 позиція і статус «батька» – предмет заздрості і бажання з раннього дитинства, стають доступними.
❓ Якщо у Вас залишилися індивідуальні питання, телефонуйте до нас в клініку. Світлана Леонідівна допоможе розібратися у Вашій ситуації.
📲 Телефон клініки +38 044 355 3155
