Що таке гіперплазія ендометрію?

Гіперплазія ендометрію: коли потовщення слизової стає небезпечним

Мельник Людмила Василівна
Експерт статті, яку ви читаєте
Лікар акушер- гінеколог вищої категорії ,репродуктолог Основна спеціальність : гінекологічна ендокринологія-діагностика та корекція станів повʼязаних з СПКЯ; предменструальний синдром; порушення оваріо- менструального циклу; ендометріоз; корекція станів повʼязана з різними періодами менопаузи; кісти яєчників. лікування всіх форм непліддя, звичного невиношування вагітності

Ендометрій — це внутрішній шар порожнини матки, який містить найбільшу кількість рецепторів до жіночих статевих гормонів (естрогену і прогестерону). Протягом першої фази менструального циклу ріст ендометрію відбувається за рахунок збільшення кількості клітин (проліферації). У другу фазу відбувається розширення залоз та накопичення секрету (секреція).

Нормальний проліферативний ендометрій містить залози, які розташовані рівномірно і знаходяться в співвідношенні залоз до строми 1:1. Саме до ендометрію відбувається прикріплення ембріона і забезпечення його живлення. Кожний менструальний цикл, якщо вагітність не настала, ендометрій відторгається під час менструації і знову наростає під впливом жіночих статевих гормонів. При завершенні репродуктивного періоду в жіночому організмі (статеві гормони перестають вироблятися, настає їхній дефіцит) і в нормі ендометрій перестає наростати і відновлюватися.

Гіперплазія ендометрію — що це за стан, і чому він вважається потенційно небезпечним? Це питання турбує багатьох жінок, адже йдеться про порушення, яке може негативно впливати на репродуктивне здоров’я.

Що таке гіперплазія ендометрію і як вона розвивається

Жінки часто ставлять гінекологу питання: що таке гіперплазія ендометрію і чим вона відрізняється від звичайного потовщення слизової? У здорової жінки ендометрій щомісяця змінюється під впливом гормонів: спочатку росте, готуючись до можливої вагітності, а потім, якщо запліднення не відбулося, відторгається — і настає менструація. При гіперплазії цей природний баланс порушується, і клітини починають ділитися занадто активно.

Гіперплазія ендометрію — це надмірне розростання залоз і строми, при якому порушується нормальне чергування проліферації та відторгнення тканини. Процес триває місяцями; кожен цикл без овуляції підсилює проліферацію, формуючи стійкий патологічний шар. Кожен менструальний цикл, що проходить без адекватного чергування фаз, поглиблює ненормальний ріст тканин. Накопичення проліферативних змін поступово створює умови для стійкого потовщення ендометрію, яке вже не регресує навіть після завершення циклу. У міру прогресування з’являються ознаки гіперплазії ендометрію, насамперед схильність до нерегулярних, рясних кровотеч і труднощі із зачаттям.

Існує кілька морфологічних варіантів гіперплазії:

  • проста (залози рівномірно збільшуються, архітектура зберігається);
  • складна (залозисті структури звиваються, формують кишені та кісти);
  • форми, де клітини набувають атипових рис і ризик малігнізації зростає.

Атипічна гіперплазія вважається фактично передраковим станом і у 25–30 % випадків без лікування переходить у аденокарциному ендометрію.

Залозиста гіперплазія ендометрію — це поступовий процес, який порушує природну регуляцію росту і відновлення слизової оболонки матки. Його суть полягає не просто в потовщенні шару, а в якісній зміні його структури, яка може становити онкологічну загрозу. Коли утворюється окремий поліп або невелика ділянка нездорового росту, йдеться про вогнищеву гіперплазія ендометрію, лікування якої часто поєднує гормональну терапію та гістероскопічне видалення ураженої зони.

Чи можна і як лікувати гіперплазію ендометрію? Тактика залежить від типу процесу, віку та репродуктивних планів жінки. Форми без атипії лікують високодозовими прогестагенами або внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом; курс триває 6–12 місяців. Атипічна гіперплазія у жінок, які завершили репродуктивну функцію, часто потребує тотальної гістеректомії, що практично усуває ризик раку. У молодих жінок можливе органозберігальне лікування високими дозами прогестинів під строгим наглядом гінеколога. У кожному випадку гінеколог пояснює, чи лікується гіперплазія ендометрія повністю та які ризики рецидиву.

Основні причини та фактори ризику

Гіперплазія ендометрію частіше спостерігається у жінок з ендокринними порушеннями та хронічній ановуляції (відсутності овуляції), наприклад, при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ). Втручання і вплив на ендометрій при перериванні вагітності також є травматичним фактором, що часто може провокувати початок неправильних клітинних поділів.

Запальний хронічний процес ендометрію за рахунок постійного подразнення клітин, може призводити до його неправильного розростання.

Гормональні порушення та роль естрогену

Порушення ендометрію у жінок може бути спричинена:

  • Порушенням функції щитовидної залози. При цьому стані статеві гормони починають надмірно впливати на ендометрій і стимулювати їхнє надлишкове ділення і ріст.
  • Підвищенням рівня чоловічих статевих гормонів (гіперандрогенією). Часто андрогени пригнічують продукцію прогестерону в жіночому організмі. Прийом спортивних добавок також стимулює надмірне утворення андрогенів у жіночому організмі.
  • Прийомом високих доз глюкокортикостероїдів — це призводить до впливу змін ендометрію і провокує його хаотичний ріст (часто розвиток поліпів). Тому всім жінкам, які приймають цю групу препаратів, слід знаходитися на спостереженні гінеколога-ендокринолога.
  • Підвищенням рівня пролактину (ПРЛ) в крові, яке порушує гормональну рівновагу по відношенню до ендометрію; часто причиною підвищення ПРЛ в організмі є хронічний тривалий стрес або прийом заспокійливих препаратів (антидепресантів, снодійних).

Гіперплазія ендометрію часто поєднується з іншими ендокринними новоутвореннями (міомами матки, ендометріозом, мастопатіями) оскільки в основі їхнього розвитку є гормональні порушення. Саме дисбаланс гормонів і є основною причиною гіперплазії ендометрію.

Інші можливі тригери: вік, ожиріння, хронічні захворювання

Надлишкова вага, особливо, якщо жирова тканина відкладається на талії (вісцеральний тип), є фактором ризику. При цьому відбувається надмірне утворення ароматази (ферменту), яка метаболізує андрогени в естрон, а отже спричиняє високий рівень естрогенів. Вісцеральне ожиріння збільшує ризик розвитку раку ендометрію в 6 разів.

Порушення роботи печінки та захворювання жовчного міхура приводить до нездатності печінки і жовчного виводити надлишкову кількість статевих гормонів з жіночого організму та регулювати їхню активність.

Тип харчування з надмірним вживанням вуглеводів і солодкого спричиняє підвищення утворення інсуліну в підшлунковій залозі, який переходить в інсуліноподібний фактор росту, що стимулює розростання ендометрію. Надмірне споживання м’яса та продуктів, що вирощені з використанням анаболічних гормонів, також чинить негативний вплив на ендометрій.

При порушенні розщеплення в організмі вітаміну B9 (мутації гену MTHFR 677) відбувається накопичення гомоцистеїну. При цьому у жінок значно збільшується схильність до порушення ділення епітеліальних клітин (слизового шару матки та шийки матки) та збільшується ризик утворення поліпів.

Прийом препарату тамоксифен у жінок для лікування утворень в молочних залозах суттєво впливає на розвиток гіперплазії ендометрію, тому їм слід проходити регулярний УЗД контроль ендометрію 1 раз в 3–6 місяців.

При палінні у жінок з часом збільшується вірогідність порушення поділів клітин на рівні ендометрію. Наявність генетичного захворювання (наприклад, синдрому Лінча), яке підвищує ризик раку ендометрія, також є фактором ризику.

Симптоми гіперплазії, які не можна ігнорувати

Найчастіше гіперплазія ендометрію протікає безсимптомно, і виявляється при проведенні УЗД органів малого таза. Іноді у жінок можуть з’являтися ознаки гіперплазії ендометрію у вигляді рясних або тривалих менструацій, кровотечі, кровомазання, що призводять до зниження рівня гемоглобіну і феритину в крові, може бути відчуття тяжкості внизу живота. При настанні менопаузи навіть незначні кров’яні виділення мають насторожити і стати приводом обов’язково звернутися до гінеколога-ендокринолога.

Як проходить діагностика: від УЗД до гістероскопії

Для діагностики гіперплазії ендометрію використовують методи:

  • Аспірація або біопсія ендометрію. Проводиться у ІІ-й фазі циклу, при цьому в порожнину матки вводиться спеціальний катетер для забору вмісту. Потім отриманий матеріал надсилають на гістологічне дослідження, яке дозволяє гінекологу встановити тип гіперплазії і визначити тактику лікування.
  • Гістероскопія — це використання оптичної системи під контролем зору на моніторі. Під час дослідження гінеколог може оцінити структуру ендометрію, зробити прицільну біопсію змінених ділянок, видалити поліпи або вогнищеві розростання.

Подальша тактика лікування та спостереження залежатиме від гістологічного висновку. Жінкам з гіперплазією ендометрію слід уникати перебування на активному сонці, саун, гарячих ванн, масажу живота та обгортувань.

УЗД органів малого таза

Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу проводиться у другу фазу менструального циклу на 18–25 день, при цьому виконується оцінка товщини ендометрію, яка не повинна перевищувати 16 мм. Бажано провести дослідження в першу фазу менструального циклу (на 6–12 день) для виключення поліпів ендометрію.

Яка профілактика гіперплазії ендометрію?

Першочергові рекомендації гінеколога-ендокринолога:

  • Проходити щорічний чек-ап, що включає УЗД органів малого тазу, цитологічне дослідження та гормональний скринінг. Адже важливо, що стан матки, ендометрію, шийки матки і молочних залоз залежить від належного гормонального балансу в жіночому організмі.
  • Спостерігатися у гінеколога-ендокринолога з сучасними підходами до ендокринології, генетики, імунології, нутриціології, можливості комплексного лікування і розуміння впливу прийому певних препаратів на стан вашого організму.
  • Не терпіти, якщо з’являються будь-які зміни та відхилення у вашому організмі.
  • Вести здоровий, активний спосіб життя з метою профілактики надмірної ваги (вище ми обговорювали, яку роль відіграє зайва вага в розвитку гіперплазії ендометрію).
  • Ввести в свою щоденну звичку раціон, багатий овочами, фруктами, білками, ненасиченими жирними кислотами, клітковиною.
  • Вчасно виявляти та лікувати запальні захворювання органів малого тазу.
  • Бути уважною при генетичній схильності в сім’ї та обговорити питання попередження зі своїм гінекологом.

Бережіть себе!!!

Якщо у вас залишились додаткові питання, ви можете записатись на консультацію за телефоном 044-355-31-55, через форму зворотного дзвінка або скориставшись онлайн-формою запису на прийом. Наші гінекологи допоможуть розібратись у вашій ситуації і відкоригувати її.

Використана література:

  1. Sanderson P.A., Critchley H.O.D., Williams A.R.W., Arends M.J., Saunders P.T.K. New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Human Reproduction Update 2017; 23 (2): р. 232–254.
  2. Lacey J.V. Jr, Sherman M.E., Rush B.B. Absolute risk of endometrial carcinoma during 20-year follow-up among women with endometrial hyperplasia. Journal of Clinical Oncology 2010; 28 (5): р. 788–792.