Що таке незрілі ооцити? Які причини незрілих ооцитів і що робити?  

Одним з найголовніших етапів програми ЕКЗ – це отримання зрілих, якісних яйцеклітин, придатних для запліднення.

У нормі при пункції фолікулів має бути 75-90 % зрілих яйцеклітин. Саме вони придатні для подальшого запліднення. Незрілі ооцити не можна запліднювати оскільки в них не відбувся важливий генетичний процес – розходження хромосом та готовність до об’єднання з хромосомами сперматозоїда. Якщо відсоток отриманих незрілих ооцитів більше 10-25 % – це створює суттєвий вплив на ефективність програми ЕКЗ.

Процес формування і дозрівання яйцеклітин дуже складний і суттєво відрізняється від дозрівання чоловічих статевих клітин. Запас яйцеклітин у дівчинки формується ще внутрішньоутробно під час ембріонального розвитку і потім витрачається з моменту народження. Від ембріонального формування і до овуляції кожна яйцеклітина містить 46 хромосом. Яйцеклітини в яєчнику знаходяться в незрілому стані і дозрівають з періоду формування домінантного фолікулу і момент овуляції. Яйцеклітина в момент овуляції переходить у фазу метафази II мейозу і повністю готова (тобто містить 23 хромосоми) до об’єднання свого генетичного матеріалу з генетичним матеріалом сперматозоїда. Саме це забезпечує формування правильного набору хромосом у майбутньої дитини.

При стимуляції росту фолікулів в програми ЕКЗ нашою метою є отримання яйцеклітин для подальшого їхнього збереження або запліднення. У процесі стимуляції ми орієнтуємося на природні дні овуляції, тому в активному репродуктивному віці овуляція відбувається на 14-15 день менструального циклу – саме в ці дні ооцити встигають правильно дозрівати та підготуватися до запліднення. Вірогідність правильної передачі хромосомного матеріалу і зачаття найвища. Важливим є і те, що діаметер фолікулу, що потенційно містить зрілу яйцеклітину в середньому складає 18-22 мм. Тому пункція фолікулів для отримання ооцитів проводиться зазвичай на 14 -15 день менструального циклу, коли більшість фолікулів мають діаметр 18-20-22 мм. Ембріологи оцінюють зрілість і якість ооцитів через 2-4 години після пункції. Якщо є незрілі ооцити – то створюються всі умови для їх дозрівання in vitro. Ця техніка дозволяє отримувати дозрівання ооцитів в умовах ембріологічної лабораторії поза межами яєчників. Але показники отримання еуплоїдних (хромосомно здорових ембріонів) від запліднення таких ооцитів значно нижчі ніж від запліднення одразу зрілих ооцитів на стадії M II.

Причиною отримання незрілих ооцитів під час пункції є недостатній сплеск ЛГ (лютеїнізуючого гормону), який забезпечує дозрівання ооцитів. Слід зауважити, що правильна реакція на ЛГ відбувається лише при відповідному розмірі фолікулів. На сьогодні відомі також генетичні порушення, відомі гени у рецепторі до ЛГ або ФСГ, що забезпечують ріст фолікулів і формування правильної реакціі на ЛГ. Реакція на ЛГ також може залежати від репродуктивного віку та від прийому жінкою певних препаратів, що порушують цю чутливість.

Незрілі ооцити запліднювати не можна, оскільки в нормі яйцеклітина и сперматозоїд повинні передавати по 23 хромосоми. Тільки при таких умовах формується правильний набір хромосом у майбутньої дитини. Якщо ооцит незрілий – це ознака що він не встиг скинути зайві 23 хромосоми і несе в собі всі 46 від материнського організму.

Перш за все лікар-репродуктолог має з’ясувати причину отримання незрілих ооцитів у попередньому циклі.  Проаналізувати діаметр фолікулів, час введення тригера овуляції (препарату для фінального дозрівання ооцитів), діаметр основних фолікулів у день тригера. Також у такому випадку проводиться генетичний аналіз для розуміння причини та підбору препаратів для подальшої стимуляціі, визначення кількости днів стимуляції. Проводиться підбір тригера овуляції або використання подвійного тригера, що покращує процес дозрівання ооцитів.