Зміст сторінки
Як відбувається метаболізм заліза в організмі й чому феритин не завжди є маркером залізодефіціту?
Залізо потрібно кожній клітині нашого організму. Окрім участі у виробництві еритроцитів і транспортуванні кисню, залізо відіграє важливу роль в роботі мітохондрій та забезпечення клітин енергією, а також є необхідним компонентом у будівництві та функціонуванні багатьох ферментів.
Тим не менш, вільне залізо може бути дуже токсичним, тому має бути зв’язано з білками, щоб безпечно транспортуватися та зберігатися в організмі.
Уявіть собі, що атоми Заліза – це важливі особи, що мешкають в дорогому готелі Венеції й пересуваються виключно по каналам (в нашому випадку – по судинам) у супроводі гондольєра Трансферино. На виході їх обов’язково зустрічає гардіан-швейцар Гепсидин, який оцінює ситуацію та відкриває або зачиняє двері для нашого Заліза.
Гепсидин – це гормон, який виробляється в печінці, регулює потреби організму в залізі та вирішує скільки його може потрапити в кровотік. Також гепсидин контролює всмоктування заліза з їжі. Якщо не вистачає – збільшує засвоєння, якщо забагато або десь є запалення – зменшує.
Далі залізо підхоплює транспортний білок трансферин. Це гондола, яка має обмежену кількість місць для своїх пасажирів – атомів заліза.
Магній, амінокислоти та інсулін – також важливі учасники процесу. Це будівельні блоки для гондоли-трансферину. Якщо їх не вистачає, ми не можемо побудувати достатньо човнів для транспорту заліза.
Крім швейцара Гепсидина та гондольєра Трансферино, в процесі транспортування Заліза приймають участь ще декілька відповідальних осіб – це Вітамін А, Магній і Мідь, які допомагають Залізу завантажуватися в трансферін-гондоли, та сеньйор Церулоплазмін – білок-антиоксидант, який керує цим процесом.
Якщо ці сполуки недоступні, залізо не буде «завантажено в гондоли» і не потрапить до клітин, навіть якщо його достатньо в організмі. Це призведе до зниження вироблення нових еритроцитів, гемоглобіну, насичення трансферину залізом (цей показник в аналізі крові свідчить про «наповненість гондол Залізом»).
Таким чином, ознаки анемії, це не завжди справжній дефіцит заліза, а може бути порушенням його регуляції, що пов’язане з дефіцитом магнію, міді, амінокислот, вітаміну А, C, тощо.
Чи може визначення ФЕРИТИНУ в сироватці крові бути надійним маркером статусу заліза в організмі?
Феритин – це білок-накопичувач, який виконує функцію депо заліза, а також є маркером гострого запалення, аутоімунних захворювань та онкомаркером, що може вносити плутанину в оцінку балансу заліза.
Віруси, бактерії та ракові клітини для своєї життєдіяльності й процвітання, так саме як і ми, потребують заліза.
Коли в організмі починається процес запалення, збільшується активність Гепсидину (пам’ятаєте, це той самий швейцар, що контролює вихід). Він замикає двері для загарбників, зменшуючи доступ до заліза в кровотоці. Тепер воно буде надійно зберігатися в готелі «Феритин», рівень якого зростає при запаленні.
Навантаження на гондольєра Трансферино також зменшується, човни курсують по каналам-судинам не заповнені, й рівень насичення трансферину залізом падає.
Феритин може містити до 4500 атомів заліза, але якщо готель переповнений, частина вільного заліза встигає потрапити в кровообіг і до клітин, що призводить до окисного пошкодження клітинної ДНК, мембран, мітохондрій, ліпідів, а також може бути використано загарбниками для розвитку своїх колоній.
Проблема з феритином полягає в тому, що питання щодо оптимального його рівня в крові, та рівня, який вказує на запалення, суперечливі. Якщо рівень феритину нижче 10 нг/л вважається критично низьким і свідчить про наявний залізодефіцит, то високий його рівень не завжди виключає нестачу заліза. Потрібна комплексна оцінка всього шляху заліза в організмі, виключення анемії хронічних захворювань і визначення причин залізодефіциту. Інколи це досить не проста задача.
Покращення балансу заліза вимагає уваги до всіх поживних речовин у раціоні, а призначення прийому препаратів заліза має виконувати тільки лікар.
ОСНОВНІ ТЕЗИ:
Залізо – необхідний компонент для роботи нашого організму, але вільне залізо може бути дуже токсичним, тому має бути зв’язано з білками, щоб безпечно транспортуватися та зберігатися в організмі.
Гепсидин – гормон, який контролює всмоктування заліза з їжі.
Трансферин – транспортний білок, який безпечно доставляє залізо клітинам та органам.
Вітамін А, магній, мідь, амінокислоти та інсулін – важливі учасники процесу транспортування заліза. Якщо ці сполуки недоступні, залізо не потрапить до клітин, навіть якщо його достатньо в організмі.
Віруси, бактерії та ракові клітини для своєї життєдіяльності й процвітання, так саме як і ми, потребують заліза. Коли в організмі починається процес запалення, вмикаються захисні механізми, що обмежують доступ до заліза. Важливо не переплутати анемію запалення з залізодефіцитною та помилково не почати прийом препаратів заліза.
Феритин – білок-накопичувач, який виконує функцію депо заліза, а також є маркером гострого запалення, аутоімунних та онкологічних захворювань. При залізодефіциті рівень його в сироватці крові значно падає, при запаленні – підвищується.
Вільне залізо, яке феритин і білки-транспортери не спроможні зв’язати, може призвести до окисного пошкодження структур клітин і органів.
