Сучасні правила оцінки якості яйцеклітин та ембріонів: що варто знати пацієнтам

На початку 2025 року ESHRE та ALPHA — дві авторитетні організації у сфері репродуктивної медицини — оновили список рекомендацій із морфологічної (візуальної) оцінки яйцеклітин та ембріонів. У клінічній практиці такі стандарти є важливим орієнтиром, оскільки саме вони допомагають ембріологам по всьому світу використовувати єдиний підхід та краще прогнозувати бажаний результат.

Нові рекомендації доповнюють та дещо змінюють попередню версію, яка діяла з 2011 року. За ці роки репродуктивна медицина здобула безліч важливих досягнень та активно просунулася уперед: з’явилося значно більше даних про те, які саме морфологічні ознаки пов’язані з потенціалом розвитку ембріонів, а які — навпаки, не мають суттєвого клінічного значення. Саме ці уточнення й лягли в основу оновлених критеріїв оцінки.

Яйцеклітини: що змінилося в підході до оцінювання

Яйцеклітина — надзвичайно тендітна структура. Оцінити її потенціал повністю неможливо, але певні візуальні ознаки все ж дають комплексне уявлення про її якість. Саме ці ознаки тепер класифікують більш структуровано.

У 2025 році перелік параметрів, які враховуються при оцінці яйцеклітини, став чіткішим. Якщо раніше деякі зміни описувалися загальними фразами (наприклад, “аномальна форма” або “темна цитоплазма”), то тепер запропоновано більш конкретні визначення та приклади, що дозволяють зменшити фактор суб’єктивної оцінки у щоденній роботі. До оновлених стандартів включають 12 параметрів оцінки якості яйцеклітин, але достатньо знати основні:

• зрілість яйцеклітини. Найбільше значення мають ооцити МІІ-стадії (з наявним полярним тільцем). Саме ці яйцеклітини є готовими до запліднення. У нових стандартах уточнено, як правильно фіксувати наявність чи відсутність цього тільця. Незрілі яйцеклітини (GV та МІ) ще не завершили мейотичний поділ і тому не  можуть бути використаними для запліднення. Однак у певних випадках такі клітини можуть спеціально дорощувати у лабораторних умовах (технологія RESCUE-IVM), і після цього запліднювати.

Оновлені рекомендації з консенсусу ESHRE/ALPHA повідомляють, що ооцити, отримані за допомогою rescue-IVM, можна використовувати для запліднення у випадках з поганим прогнозом.

Рис.1. Яйцеклітини на різних стадіях зрілості. Незрілі ооцити – гермінальна везикула (А), біла стрілка вказує на наявне ядро; та MI

(В) та зріла яйцеклітина МІІ із одним полярним тільцем (біла стрілка) (С), готова до запліднення. Адаптовано з джерела: [1].

• цитоплазма (внутрішнє середовище яйцеклітини) — в ідеалі має бути прозорого кольору чи з легким сіруватим відтінком, може містити незначну зернистість. Коричневе, темне або неприродно жовте забарвлення  розглядали як потенційну ознаку клітинного стресу. Проте пізніше встановили, що немає чіткого зв’язку між кольором цитоплазми та результатами розвитку ембріона. У 2025 році вперше дозволили обирати для запліднення ооцити з цитоплазмою різних кольорових варіацій.

• форма та контур яйцеклітини. У нормі яйцеклітина має бути правильної округлої форми. Втім, деякі деформації не обов’язково свідчать про погану якість, адже важливо враховувати і супутні фактори. Деякі з них мають яйцеподібну форму – більшість досліджень показують, що це не впливає на розвиток чи вагітність;

• блискуча оболонка (zona pellucida) — це прозора білкова оболонка, яка оточує яйцеклітину. В ній важливо звертати увагу на товщину, прозорість та форму. У оновлених рекомендаціях вперше наголошено, що не всі аномалії оболонки пов’язані з негативним результатом, і такі яйцеклітини однаково придатні до подальшого використання.

• ооцит-кумулюсний комплекс (ОКК) — до пункції яйцеклітини оточені шаром клітин, які дбайливо огортають їх, ніби формуючи захисну хмаринку. Це – ооцит-кумулюсний комплекс (ОКК). Його стан може свідчити про зрілість ооцита та його готовність до запліднення. У здорових яйцеклітин цей комплекс має чітку, пухку структуру, що легко відділяється після обробки спеціальними ферментами. Занадто щільний або із кров’янистими включеннями ОКК, скоріше за все, може свідчити про проблеми з дозріванням ооцитів. Встановлено, що ооцити із незвичною морфологією ОКК також можна використовувати для запліднення.

Рис.2. Різновиди ооцит-кумулюсних комплексів. Тип А (ліворуч) – понад п’ять шарів клітин кумулюса, що симетрично оточують ооцит, та тьмяний цитопласт всередині; тип B (посередині) – містить 1–4 шари клітин кумулюсу; тип C (праворуч) – асиметричний цитопласт або аномальні ооцити з кількома лише декількома клітинами кумулюсу, голі ооцити. Збільшення: 100x. Джерело: [2]

Рис.3. Різні морфологічні аномалії ооцитів людини: (A) дифузна цитоплазматична зернистість, (B) центрально розташована цитоплазматична зерниста область, (C) гладкі скупчення ендоплазматичного ретикулуму, (D) вакуолі, (E) аномальна форма блискучої оболонки, (F) великий перивітеліновий простір з фрагментами. Джерело: [3]

Невідповідність цим критеріям не означає, що яйцеклітина з будь-якими відхиленнями обов’язково є “поганою” та приреченою на неуспішне запліднення. Кожен випадок є індивідуальним: іноді навіть яйцеклітини з не найкращими характеристиками дають чудові ембріони. Саме тому важливо оцінювати їх комплексно. Оновлені критерії оцінки якості яйцеклітин дають більше можливостей для використання “неідеальних” яйцеклітин для запліднення без критичного погіршення результатів.

Як визначити, що запліднення відбулося правильно?

Вже наступного дня після запліднення — приблизно через 16–18 годин — ембріолог перевіряє, чи воно відбулося та чи утворилася зигота (запліднена яйцеклітина) так, як слід. Цей етап є ключовим. Якщо все відбулося правильно, то далі ембріон матиме більше шансів на нормальний розвиток.

Для цього фахівці при оцінці звертають увагу на головні ознаки успішного запліднення:

• кількість пронуклеусів — два пронуклеуси (2PN) – саме так виглядає правильне злиття генетичного матеріалу від мами і тата. Якщо видно два ядра-попередники (отримані по одному від кожного з батьків), це свідчить про формування повного набору хромосом.

• два полярних тільця — дрібні структури, які залишаються після дозрівання яйцеклітини. Їхня наявність вказує на нормальний перебіг процесу.  Фрагментовані або великі полярні тільця не мають сильного зв’язку з поганими результатами, але дуже великі полярні тільця можуть свідчити про аномальний мейоз (проблеми із веретеном поділу).
• характер розташування пронуклеусів (PN) — бажано, щоб вони були симетричні та розміщувалися близько один до одного.
• структура цитоплазми — внутрішнє середовище клітини має бути без зайвих включень чи нерівностей. Це – додатковий індикатор здоров’я клітини.

Що змінилося в підходах у 2025 році?

Раніше ембріологи зосереджувалися лише на базових ознаках — чи наявні два пронуклеуси, чи є два полярних тільця. Тепер акцент змістився: важливо не лише чи відбулося запліднення, а як саме виглядає зигота. Нові критерії деталізують:

• форму та положення PN;
• симетрію розташування;
• співвісність полярних тілець із PN.

Це дає змогу краще оцінити потенціал ембріона ще до перших поділів клітини.

Проте успішне запліднення — ще не гарантія подальшого розвитку ембріона. У наступні дні має активуватись ембріональний геном, розпочатися клітинні поділи, сформуватись перші бластомери. На жаль, частина зигот (до 50-60 %) не доходять до стадії бластоцисти, і це є природним процесом “відбору” на рівні клітин. Розуміння цих етапів дає змогу ембріологам більш точно прогнозувати, які ембріони можуть мати шанси на імплантацію, а які — ні.

Дні 2–3: коли ембріон починає ділитися

Вже приблизно через добу після запліднення починається активне дроблення – на дві клітини, потім на чотири, вісім і більше. Ці клітини називають бластомерами. На цьому етапі ембріологи дуже уважно спостерігають за тим, як саме йде процес поділу — чи рівномірно і гармонійно росте ембріон. Найкраще, коли ембріон на другий день розвитку складається з 4 клітин (бластомерів), а на третій – із 8-ми. Але важлива не лише кількість, а й якість цих бластомерів.

Ембріони із двома (ліворуч) та чотирма (правору) бластомерами

На що звертають увагу?

• Кількість клітин: до кінця другого дня нормою вважають ембріон із 3–4 бластомерами, а на третій день — 7–10. Якщо поділ відбувається дуже повільно або занадто швидко, це може свідчити про проблеми в розвитку.

• Розмір та симетрія клітин: здоровий ембріон має бластомери приблизно однакового розміру. Така рівність вказує на правильний розподіл матеріалів у клітинах.

• Фрагментація: це маленькі частинки або уламки, які можуть бути поміж клітин. Невелика кількість фрагментів допустима, але чим їх менше, тим кращі шанси у ембріона. Якщо ж фрагментація перевищує 25%, це вважається ознакою стресу клітин і поганого потенціалу.

• Мультинуклеація: присутність більше одного ядра в одній клітині — це несприятлива ознака, яка може вказувати на порушення розвитку. Особливо це важливо відслідковувати за допомогою інкубаторів із системою time-lapse.

• Компактизація: наприкінці третього дня клітини починають щільно з’єднуватися, утворюючи структуру, яку називають морулою. Це важливий крок до подальшого розвитку.

• Інші ознаки: ембріологи також звертають увагу на форму клітин, якість мембрани, наявність вакуолей або зернистості цитоплазми. Хоча деякі з цих проявів можуть виглядати ненормально, дослідження показують, що вони не завжди впливають на шанси ембріона на імплантацію.

Що нового у рекомендаціях цього року?

Нові рекомендації від ESHRE та ALPHA значно покращили стандарти оцінки ембріонів на цій ранній стадії:

• звертають більше уваги на фрагментацію, записуючи точне значення у відсотках (наприклад, менше 10%, від 10 до 25%, більше 25%) — це дає більш об’єктивну оцінку якості;
• окрім форми і симетрії, стали враховувати щільність прилягання клітин (агрегацію) і наявність мультинуклеації;
• також підкреслюється важливість спостереження за розвитком у динаміці, адже іноді ембріон з деякими неідеальними рисами на 2–3 день може успішно розвиватися далі;

Ретельна оцінка ембріона на другий і третій день допомагає ембріологам обрати ті клітини, які мають найвищий потенціал для імплантації та народження здорової дитини. Це дає пацієнтам більше шансів на успішну вагітність.

День 4: морула

На четверту добу після запліднення ембріон переходить у нову стадію — морулу. Назва походить від латинського слова “шовковиця”, бо зовні ембріон нагадує щільний клубок клітин, які міцно тримаються разом. Всередині відбувається важливий процес — компактизація. Це означає, що клітини тісно з’єднуються і ніби зливаються в одне ціле, готуючись до наступного кроку розвитку.

Початок компактизації – клітинні межі стають нечіткими

На цьому етапі ембріологи звертають увагу на кілька основних ознак:

• наскільки щільно з’єднані клітини;
• чи рівномірно вони розподілені;
• чи з’являються перші натяки на формування порожнини всередині ембріона — це сигнал, що морула готується стати бластоцистою.

Ембріони, які до четвертого дня вже повністю пройшли компактизацію або почали утворювати порожнину (рання кавітація), зазвичай мають кращі шанси на подальший розвиток і приживлення в матці.

Оновлені рекомендації від ESHRE та ALPHA наголошують на важливості детального визначення ступеня компактизації. Лабораторії тепер більш ретельно оцінюють ці зміни, щоб точніше прогнозувати ймовірність успіху процедури. Ембріонам з повною компактизацією або з ранніми ознаками бластуляції рекомендують віддавати перевагу при виборі для ембріотрансферу або кріоконсервування.

Водночас важливо пам’ятати: навіть ембріони з неповною компактизацією або з деякими відхиленнями можуть залишатися життєздатними і привести до народження здорової дитини.

День 5: бластоциста

Оцінка ембріонів на стадії бластоцисти — це дуже важливий етап у процесі ЕКЗ, який допомагає визначити, які ембріони мають найбільші шанси на успішне приживлення і подальший розвиток. Ось основні моменти, на які звертають увагу:

• Коли саме ембріон досягає стадії бластоцисти. Ембріони, які встигають розвинутися до бластоцисти вже на 5-й день після запліднення, зазвичай мають кращі перспективи для імплантації та успішної вагітності. Ті, що дозрівають пізніше — на 6-й або 7-й день — можуть мати трохи нижчий потенціал. У 2025 році фахівці ESHRE та ALPHA підтвердили важливість цього критерію, але тепер більше враховують індивідуальні особливості кожного випадку, бо темпи розвитку ембріонів можуть варіюватися.

• Ступінь розширення (експансія) і якість клітин. Особливу увагу приділяють зовнішньому шару клітин — трофектодермі (TE), який згодом формує плаценту. Чим краща морфологія цього шару, тим більша ймовірність, що ембріон приживеться у матці. Також оцінюють, наскільки розвинена порожнина всередині бластоцисти — це ступінь її розширення. Якість внутрішньої клітинної маси (ICM), з якої розвивається майбутній плід, теж важлива, але тепер вона трохи менш пріоритетна, якщо не має серйозних відхилень.

• Спонтанний колапс бластоцисти. Cитуація, коли бластоциста раптово частково “спадається” і зменшується в об’ємі. У 2025 році це явище почали розглядати як можливий знак зниженого потенціалу ембріона. Хоча точне значення такого колапсу ще досліджують, лабораторії вже звертають на це увагу при відборі ембріонів.

Стандарти оцінки стали більш детальними й точними, щоб допомогти ембріологам краще прогнозувати, який ембріон найкраще підійде для перенесення. Вперше систематично враховується явище спонтанного колапсу, яке раніше не мало значної уваги. Рекомендації тепер більш гнучкі щодо індивідуальних особливостей пацієнтів та враховують природні коливання темпів розвитку ембріонів. Це допомагає робити вибір ембріонів більш обґрунтованим і підвищує шанси на успішне зачаття та народження здорової дитини.

Висновки

• Оновлені стандарти ESHRE/ALPHA дають змогу оцінювати ембріони більш точно. Удосконалені описи ооцитів, зигот і бластоцист допомагають ембріологам краще орієнтуватися у виборі ембріонів з найвищим потенціалом для імплантації.
• Вперше введено критерії для оцінки ембріонів на 4 день розвитку (стадія морули), що дозволяє зробити прогнози ще до того, як ембріон досягне стадії бластоцисти. Також уточнено вагу різних морфологічних ознак бластоцисти: зокрема, якість зовнішнього шару (трофектодерми) вважається важливішою за інші параметри.
• Нова класифікація дозволяє репродуктологу точніше пояснювати пацієнтам, чому обраний саме той чи інший ембріон. Це сприяє більшій поінформованості та залученості пацієнтів у прийняття рішень під час лікування.
• Загалом, оновлені рекомендації — це ще один крок до більш передбачуваного, безпечного та ефективного ЕКЗ (екстракорпорального запліднення) та  успішного настання вагітсноті.

Ми гарантуємо: в клініці «Репролайф» ми:

• дотримуємося сучасних протоколів ESHRE/ALPHA, ASRM
• застосовуємо прозору доказову базу
• надаємо нашим пацієнтам експертну підтримку на кожному етапі лікування до народження діток, адже ми працюємо на результат.

Якщо хочете дізнатися більше чи отримати особисту консультацію — звертайтеся!

Список використаних джерел

1. Ghevaria, Harita, Sioban SenGupta, Roy Naja, Rabi Odia, Holly Exeter, Paul Serhal, Xavier Viñals Gonzalez, Xuhui Sun, and Joy Delhanty. 2022. “Next Generation Sequencing Detects Premeiotic Errors in Human Oocytes” International Journal of Molecular Sciences 23, no. 2: 665. https://doi.org/10.3390/ijms23020665

1. Hu, J., Ma, X., Bao, J. C., Li, W., Cheng, D., Gao, Z., Lei, A., Yang, C., & Wang, H. (2011). Insulin–transferrin–selenium (ITS) improves maturation of porcine oocytes in vitro. Zygote, 19(3), 191–197. https://doi.org/10.1017/s0967199410000663

1. Rienzi, L., Vajta, G., & Ubaldi, F. (2010). Predictive value of oocyte morphology in human IVF: a systematic review of the literature. Human Reproduction Update, 17(1), 34–45. https://doi.org/10.1093/humupd/dmq029

1. Coticchio, G., Ahlström, A., Arroyo, G., Balaban, B., Campbell, A., De Los Santos, M. J., Ebner, T., Gardner, D. K., Kovačič, B., Lundin, K., Magli, M. C., Mcheik, S., Morbeck, D. E., Rienzi, L., Sfontouris, I., Vermeulen, N., & Alikani, M. (2025). The Istanbul consensus update: a revised ESHRE/ALPHA consensus on oocyte and embryo static and dynamic morphological assessment†,‡. PubMed. https://doi.org/10.1093/humrep/deaf021