Зміни будови матки – як формується матка і чому інколи «не за планом».

Коли ми говоримо про фертильність, найчастіше фокус зміщується на гормони, яйцеклітини або вік. Але є фактор, який часто залишається непоміченим — будова матки. У клінічній практиці в Reprolife ми регулярно бачимо ситуації, коли саме анатомічні особливості пояснюють те, що роками виглядало як “безпричинне” безпліддя або повторні втрати вагітності.

І важливо розуміти: більшість цих змін формуються ще до народження.

Розвиток матки починається вже на 4–6 тижні внутрішньоутробного життя. У цей період формуються мюллерові протоки — структури, з яких у майбутньому утворюється матка, маткові труби та верхня частина піхви. Далі відбувається складний процес, який включає три ключові етапи: формування двох протоків, їх злиття та подальше “розчинення” внутрішньої перетинки з утворенням єдиної порожнини.

Цей процес триває приблизно до 16 тижня вагітності. І саме в цей період будь-який вплив може змінити результат. Кожна аномалія — це відображення того, на якому етапі розвиток порушився.

Виникнення того чи іншого варіанту аномалії розвитку статевих органів залежить від того, на якому етапі ембріонального розвитку мав вплив патологічний фактор, його тривалість й інтенсивність. Формування статевих органів відбувається у критичні періоди внутрішньоутробного розвитку. Причини даних порушень будови все ще остаточно не з’ясовано. Однак вважається, що дана особливість виникає внаслідок багатофакторних впливів із залученням хромосомних порушень, генних мутацій та чинників зовнішнього та внутрішнього середовища.

– фізичні (механічний, термічний, радіаційний вплив);
– хімічні (гіпоксія, неповноцінне живлення ембріону, гормональні порушення, дія токсинів);
– біологічні (вірусна, бактеріальна інфекція)

2. Ендогенні (внутрішні):
– генетичні;
– зміни статевих клітин;
Вроджені порушення розвитку статевих органів часто поєднуються зі змінами розвитку інших органів і систем: сечовидільної, кісткової, серцево-судинної тощо. Це пояснюється тим, що причина діє не тільки на закладку
статевих органів, але й на закладку інших органів одномоментно.

У загальній популяції такі особливості зустрічаються у 0,5–6,7% жінок. Але серед пацієнток із репродуктивними труднощами ці цифри значно вищі:

• близько 8% при безплідді
• до 16% при повторних викиднях
• до 24–25% при поєднанні цих станів
• Це означає, що кожна четверта жінка з такими проблемами може мати анатомічний фактор.

За класифікацією ESHRE / ESGE існує кілька типів аномалій.

Найчастіша — внутрішньоматкова перегородка (до 35–55% випадків). Вона найбільше пов’язана з невиношуванням: ризик викидня може досягати 60–80%.

Дворога матка підвищує ризик передчасних пологів.
Однорога матка асоціюється з високим ризиком ускладнень вагітності. Також саме при цих особливостях розвитку матки ми бачимо високу схильність до тонкого ендометрію (гіпоплазію ендометрію), що саме і ускладнює прикріплення ембріона.

Рідкісні стани, як аплазія матки, зустрічаються приблизно у 1 на 4500–5000 жінок.

У 2013 році Європейською асоціацією репродукції людини та ембріології, Європейською асоціацією гінекологів-ендоскопістів (ESHRE/ESGE) була запропонована нова класифікація аномалій розвитку жіночих статевих органів, в якій за основу для поділу на класи взята анатомія органу, є чітко визначені анатомічні категорії.

Клас U0 – включає нормальну морфологію матки. Нормальна (типова) матка має грушоподібну форму зовні та трикутну порожнину всередині, основа трикутника обернена до верху, при цьому може бути незначне заглиблення, що не має перевищувати 50% товщини стінки матки.

Клас U1 – випадки з нормальними контурами матки, але зі зміненою формою порожнини матки, за винятком перегородок. До цього класу відносять Т-подібну матка, що характеризується порожниною у вигляді літери Т, а також матку, що є анатомічно зменшена у розмірах.

Клас U2 – матка має нормальні зовнішні контури, але наявна поздовжня внутрішньоматкова перегородка. Даний варіант будови виникає внаслідок неповного розсмоктуванням серединної перегородки під час внутрішньоутробного розвитку. Перегородка може бути або частковою – незначних розмірів, або повною – простягатися на всю площину тіла матки.
Внутрішньоматкова перегородка є найбільш поширеною серед нетипових будов тіла матки. «Золотим» стандартом» у лікуванні жінок з матковою перегородкою сьогодні визначено гістероскопічну метропластику. Більшість публікацій свідчить про те, що показами до такої операції є самовільні викидні, передчасні пологи і проблеми з зачаттям при виключенні ендокринних, інфекційних та інших можливих причин. Тобто, якщо це випадкова знахідка під час огляду без скарг, то даний стан не потребує ніякого хірургічного лікування.

Клас U3 – така матка має вигляд «сердечка» як ззовні, так і всередині. На УЗД знімках ми бачимо специфічне втиснення посередині зовнішнього і внутрішнього контурів матки, утворюються дві напівпорожнини. Дворога матка утворюється на 10-14-му тижні внутрішньоутробного розвитку, якщо в процесі ембріогенезу відбувається неповне злиття Мюллерових проток, то формуються різні варіанти дворогої матки. Дворога матка рідко вимагає хірургічної реконструкції.

Клас U4 – однорога матка має продовгувату форму і обернена в лівий чи правий бік, порожнина втрачає трикутну форму та має продовгуватий вигляд. Однорога матка виникає в ситуаціях, коли формується тільки одна парамезонефральна протока, тоді як інша – взагалі не розвинулась або розвинулась недостатньо. Така матка може мати контралатеральний не повністю сформований ріг з’єднаний або не з’єднаний з основною порожниною матки або не мати. Цікаво, що в рідкісних випадках, якщо є рудиментарний ріг, що поєднаний з порожниною матки, у ньому може імплантуватися ембріон – це загрозливий стан, що потребує хірургічного лікування. Часто у даних жінок спостерігаються зміни будови нирок. Це високоризикований тип будови матки, але при правильному плануванні та спостереженні більшість жінок можуть народити дитину.

Клас U5 – аплазія матки, тобто її відсутність (синдром Маєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера (МРКХ)). Також виділяють форму, коли є нефункціонуючий ріг. Вона виникає внаслідок того, що Мюллерові протоки не сформувалися зовсім або сформувалися не повністю. Даний тип розвитку є найбільш серйозним, оскільки, на жаль, такі пацієнтки не можуть завагітніти та виносити дитину. І мають повні покази до замінного (сурогатного) материнства.

Клінічні прояви порушень розвитку матки залежить від типу будови та ступеня змін внутрішніх статевих органів.

У більшості випадків симптомів немає. Менструації можуть бути регулярними, самопочуття — нормальним. І лише при плануванні вагітності або її втраті виникає необхідність у глибшій діагностиці.

Сьогодні найінформативнішим методом є 3D УЗД Оскільки УЗД є рутинним, неінвазивним та легкодоступним у виконанні методом, його можна вважати за «золотий стандарт» діагностики. Його точність сягає 95%, що значно перевищує стандартне УЗД. У складних випадках використовують МРТ або гістероскопію. Ключове: правильний діагноз визначає правильну тактику.

До 30–40% жінок з аномаліями матки мають також особливості будови нирок. Це пояснюється тим, що ці органи формуються одночасно під час ембріонального розвитку.
Саме тому обстеження сечовидільної системи є обов’язковим.

Наявність аномалії не означає, що вагітність неможлива. Але вона може впливати на:

імплантацію ембріона,
перебіг вагітності,
ризик викиднів або передчасних пологів.

І саме тому важливо не просто “знати”, а розуміти, як це впливає саме на вашу ситуацію.

Аномалії розвитку матки – це не вирок і не привід втрачати надію на материнство. Більшість – це особливості будови, які не впливають на щоденне життя та його якість. Індивідуальний підхід, своєчасний контроль і
довіра до свого лікаря значно підвищують шанси на успішне виношування. Кожна історія – унікальна, і для більшості жінок можливий щасливий фінал. Головне – не залишатися наодинці зі своїми страхами та питаннями. Разом ми можемо зробити шлях до вашого материнства безпечним і впевненим.