Зміст сторінки
Ця історія нашої пацієнтки — не про диво і не про один надзвичайно вдалий протокол.
Вона про дещо значно важливіше — про правильно побудовану кумулятивну стратегію лікування, коли ми оцінюємо не результат однієї стимуляції, а весь репродуктивний шлях жінки та поступово рухаємося до головної мети — народження дитини.
А ще ця історія про довіру. Про здатність продовжувати після невдалих спроб. Про незламність жінки, яка, попри складний діагноз і не завжди обнадійливі проміжні результати, не втратила своєї мети.
З чого починалася ця історія
На момент звернення до Reprolife пацієнтці було 36 років, і її репродуктивний анамнез на той час уже був досить складним.
Ще до оперативного лікування, у 2023 році, рівень АМГ становив лише 0,69 нг/мл. Того ж року пацієнтці виконали лапароскопію з приводу великої ендометріоми правого яєчника діаметром 72 мм — цистектомію, видалення вогнищ ендометріозу очеревини та хромогідротубацію. Обидві маткові труби були прохідними.
Після операції правий яєчник став афолікулярним — фолікули в ньому більше не візуалізувалися. Водночас у лівому яєчнику залишалися дві ендометріоїдні кісти.
У 2024 році, у віці 35 років, показники оваріального резерву були вже такими: АМГ 0,4 нг/мл, ФСГ 16,7 Од/л.
Отже, коли жінка прийшла до нас, ми мали справу зі значно зниженим оваріальним резервом, ендометріозом і фактично одним яєчником, від якого могли очікувати фолікулярну відповідь на стимуляцію.
Це була ситуація, у якій кожен отриманий ооцит мав значення. Але водночас ми розуміли: низький АМГ — це важлива частина прогнозу, проте він не може самостійно визначити всю репродуктивну перспективу конкретної жінки.
За плечима вже була невдала спроба
До звернення в Reprolife пацієнтка проходила програму ЕКЗ в іншому медичному центрі.
Тоді під час пункції вдалося отримати лише 2 ооцити, з яких сформувався один ембріон хорошої морфологічної якості — 4AA. За результатами PGT-A він був еуплоїдним (хромосомно здоровий).
Здавалося б, найскладніший етап уже подолано: є хромосомно здоровий ембріон, є шанс на вагітність.
Проте після його переносу у січні 2025 року вагітність не настала.
Для пацієнтки це був непростий момент. Коли за плечима низький оваріальний резерв, операція на яєчнику, ендометріоз, а потім навіть перенос еуплоїдного ембріона не приводить до вагітності, дуже легко втратити віру в подальше лікування.
Можна почати запитувати себе: чи залишився взагалі шанс?
Ми вважали, що так.
Ми не шукали одну «ідеальну» пункцію — ми почали накопичувати шанс
У жінок зі зниженим оваріальним резервом одна стимуляція нерідко дає лише декілька ооцитів. І психологічно кожен такий цикл дуже легко сприймати як окремий іспит: багато ооцитів — «успіх», мало — «невдача».
Але репродуктологія значно складніша.
Ми дивилися на ситуацію не через результат одного місяця, а через кумулятивну перспективу. Нашою метою було послідовно отримувати ооцити й ембріони, оцінювати їхній потенціал та поступово збільшувати ймовірність отримання еуплоїдного ембріона.
І подальший шлях цієї надзвичайно яскраво показав, наскільки різною може бути відповідь яєчника навіть у тієї самої жінки.
Під час першої пункції в Reprolife ми отримали 4 ооцити: 2 зрілі MII, 1 MI та 1 дегенеративний ооцит.
Наступна стимуляція дала вже 7 ооцитів, із яких 5 були зрілими MII. Було отримано 3 ембріони.
За результатами преімплантаційного тестування (PGT-A) цього разу еуплоїдного ембріона не було. Один із них — бластоциста 4AA — мав мозаїчний варіант дуплікації частини довгого плеча 22-ї хромосоми з 59% мозаїцизму. Інші досліджені ембріони мали хромосомні порушення.
Це був ще один момент, коли можна було зупинитися.
Але ми продовжили.
Під час третьої пункції отримали 4 ооцити, з яких 3 були зрілими MII. Сформувалося ще 3 ембріони, однак серед досліджених знову не отримали еуплоїдного — були виявлені хромосомні порушення.
Після кількох таких циклів дуже легко подумати, що організм уже показав свій максимум і наступна спроба буде приблизно такою самою.
Але репродуктивна біологія не завжди розвивається за лінійним сценарієм. І наступна стимуляція стала, мабуть, найкращим підтвердженням цього.
Четверта стимуляція — і зовсім інша відповідь яєчника
В одному з наступних циклів ми отримали 16 ооцитів, із яких 14 були зрілими MII.
З них сформувалося 5 бластоцист.
А результати PGT-A цього разу принципово відрізнялися від попередніх: ми отримали одразу два еуплоїдні ембріони — 5AA та 4AA. Ще один досліджений ембріон мав хромосомну делецію.
І тут хочеться ще раз повернутися до тієї точки, з якої починався наш шлях.
Пацієнтці 36 років. АМГ — 0,4 нг/мл. Правий яєчник після операції — афолікулярний. У лівому — дві ендометріоїдні кісти. За плечима — попередній невдалий перенос еуплоїдного ембріона.
І водночас після послідовного лікування ми отримали два еуплоїдні ембріони.
Але ця історія дуже добре показує.
АМГ є важливим маркером оваріального резерву та допомагає прогнозувати відповідь яєчників на стимуляцію. Але одна цифра АМГ не здатна розповісти всю репродуктивну історію жінки і не повинна сприйматися як вирок.
Отримати еуплоїдні ембріони було лише частиною нашого шляху
Ми пам’ятали, що в анамнезі пацієнтки вже був невдалий перенос еуплоїдного ембріона. Тому наступним етапом стала робота не лише з ембріоном, а й з порожниною матки та ендометрієм.
Пацієнтці ми провели гістероскопію та поліпектомію, після чого перейшли до підготовки до переносу.
Восени 2025 року був перенесений еуплоїдний ембріон 5AA.
Настала вагітність.
Потім були перші позитивні аналізи, перше УЗД, очікування, контроль вагітності — весь той довгий шлях, заради якого колись розпочиналося лікування.
І сьогодні ми можемо написати найважливіше: наша пацієнтка народила свого сина.
І ця історія ще може мати продовження
Особливо цінно, що народження першої дитини — це не весь кумулятивний результат проведеного лікування.
У сім’ї залишається ще один еуплоїдний ембріон.
Тобто сьогодні ми говоримо не лише про вже народжену дитину, а й про збережений репродуктивний потенціал для можливої наступної вагітності.
Також зберігається мозаїчний ембріон 4AA з мозаїчною дуплікацією частини 22-ї хромосоми. Мозаїчний ембріон не можна прирівнювати до еуплоїдного, а питання щодо можливості його використання завжди має розглядатися індивідуально після медико-генетичного консультування.
І саме цей момент дуже добре допомагає зрозуміти поняття кумулятивної ефективності ЕКЗ.
Кумулятивна ефективність — це більше, ніж результат однієї стимуляції
Пацієнти часто запитують нас: «Скільки ооцитів ми отримали цього разу?»
Це важливе запитання. Але особливо при зниженому оваріальному резерві іноді значно важливіше поставити інше:
«Який репродуктивний потенціал ми змогли створити за весь період лікування?»
У нашої пацієнтки кількість отриманих ооцитів у Reprolife від стимуляції до стимуляції змінювалася так:
4 → 7 → 4 → 16.
Якби ми зробили остаточний висновок після першої пункції, ми побачили б лише 4 ооцити.
Якби зупинилися після третьої — могли б вирішити, що відповідь яєчника стабільно залишається низькою.
Але наступна стимуляція дала 16 ооцитів, 14 зрілих MII та зрештою два еуплоїдні ембріони.
Один із них сьогодні вже став народженою дитиною.
Другий продовжує зберігатися в кріобанку.
Ось чому кумулятивна стратегія — це індивідуальне рішення про доцільність продовження лікування в конкретної пацієнтки, з урахуванням її віку, оваріального резерву, попередньої відповіді, отриманих ембріонів і загальної репродуктивної мети.
Не кожен цикл повинен сам по собі завершитися вагітністю, щоб стати важливою частиною успішного лікування.
Іноді шлях до народження дитини складається з кількох стимуляцій, кількох пункцій, отримання та накопичення ембріонів, PGT-A, підготовки ендометрія і лише потім — переносу.
Саме весь цей шлях і формує кумулятивний результат.
За кожним результатом стоїть не лише медицина
Для нас ця історія особлива ще з однієї причини.
Лікування безпліддя — це ніколи не тільки аналізи, препарати, пункції, кількість MII чи результати PGT-A.
За кожною цифрою стоїть жінка, яка знову приходить на УЗД. Яка чекає дзвінка ембріолога. Яка отримує не той результат, на який сподівалася, — і все одно знаходить сили продовжувати.
Тому ми хочемо окремо подякувати нашій пацієнтці за довіру до нашої команди.
За те, що вона дозволила нам пройти цей шлях разом із нею.
За її терпіння, послідовність і неймовірну незламність у моменти, коли результат наступного етапу неможливо було передбачити.
У репродуктивній медицині ми не можемо гарантувати, скільки ооцитів отримаємо в наступному циклі або який із ембріонів стане тією самою майбутньою дитиною.
Але надзвичайно важливими залишаються взаємна довіра пацієнта і лікаря, готовність аналізувати кожен попередній цикл і разом приймати наступне обґрунтоване рішення.
На довгому шляху до омріяного материнства це має величезне значення.
Головний результат — не кількість ооцитів
Ця історія дуже точно відображає філософію персоналізованої репродуктології Reprolife.
Ми не лікуємо цифру АМГ. Ми не оцінюємо ситуацію тільки за кількістю фолікулів, яку побачили на одному УЗД.
І не ставимо крапку тільки тому, що одна стимуляція дала небагато ооцитів. Ми дивимося на весь репродуктивний шлях жінки, аналізуємо її відповідь на попереднє лікування і разом будуємо стратегію, яка має привести до головної мети.
У цій історії вихідна точка була непростою: 36 років, АМГ 0,4, афолікулярний після операції правий яєчник, дві ендометріоїдні кісти в лівому яєчнику та попередній невдалий перенос еуплоїдного ембріона.
А сьогодні її кумулятивний результат — це народжений син, ще один еуплоїдний ембріон у кріобанку та мозаїчний ембріон, який також зберігається.
І, мабуть, саме так найкраще пояснити поняття кумулятивної ефективності.
Це не лише відповідь на запитання:
«Скільки ми отримали сьогодні?»
Це значно ширше запитання:
«До якого результату привела вся наша репродуктивна стратегія?» У цій історії вона привела до найважливішого — народження дитини.
І залишила цій сім’ї репродуктивну можливість для того, щоб одного дня ця історія, можливо, отримала ще одне продовження.
Дякуємо нашій пацієнтці за довіру, силу та незламність. Для нас велика честь бути поруч на такому важливому шляху.
