Зміст сторінки
19 яйцеклітин, але лише 4 зрілих
Коли після пункції вдається отримати багато яйцеклітин, це майже завжди сприймається як хороший результат. Але в репродуктології важлива не лише кількість ооцитів. Значення має, скільки з них дозріли, запліднилися, розвинулися до бластоцисти та виявилися еуплоїдними.
Саме про це одна з наших клінічних історій.
До Reprolife звернулася 35-річна пацієнтка після чотирьох років безпліддя. Вагітностей раніше не було. Чоловікові — 37 років, дітей також не було.
Оваріальний резерв був хорошим: АМГ — 2,9 нг/мл. До звернення до нас пара вже пройшла програму ЕКЗ в іншій клініці. Під час стимуляції було отримано 19 ооцитів, але зрілими з них виявилися лише чотири. Тобто 15 із 19, майже 79%, були незрілими.
Із чотирьох зрілих яйцеклітин отримали дві бластоцисти. Після PGT-A один ембріон виявився еуплоїдним. Його перенесли, але вагітність не настала.
Для нас у цій історії ключовим став саме дуже високий відсоток незрілих ооцитів. Потрібно було зрозуміти, чому при хорошому оваріальному резерві та 19 отриманих яйцеклітинах більшість із них не досягла зрілості.
Ми детально проаналізували попередній цикл стимуляції, який проводився із застосуванням інгібітора ароматази та менопаузального гонадотропіну, та провели молекулярно-генетичне дослідження поліморфізмів генів рецепторів до гонадотропінів і естрогенів.
Дослідження показало, що пацієнтка мала гомозиготний варіант поліморфізму, пов’язаного з чутливістю до лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Для нас це була важлива додаткова інформація при виборі тактики наступної стимуляції, адже ЛГ бере участь у стероїдогенезі, розвитку фолікула та процесах фінального дозрівання ооцита.
Наступний цикл стимуляції був побудований за іншим принципом
Ми зменшили сумарну дозу гонадотропінів і використали рекомбінантний ФСГ у комбінації з рекомбінантним ЛГ. Тобто метою було не стимулювати яєчники більшою кількістю препаратів, а точніше адаптувати стимуляцію до особливостей відповіді цієї пацієнтки.
Окрему увагу приділили фінальному дозріванню ооцитів. Для цього застосували dual trigger — подвійний тригер: комбінацію агоніста ГнРГ та хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ). Агоніст ГнРГ викликає ендогенний всплеск ЛГ і ФСГ, тоді як ХГЛ забезпечує додаткову ЛГ-подібну активність. Така комбінація може використовуватися для оптимізації фінального дозрівання ооцитів у відповідно відібраних клінічних ситуаціях.
Фактично ми змінили не лише препарати, а саму логіку стимуляції, адаптувавши її до індивідуальної відповіді яєчників.
І результат наступної програми був зовсім іншим.
Ми отримали 7 зрілих ооцитів, і всі сім успішно запліднилися. У результаті отримали 7 ембріонів: п’ять бластоцист п’ятої доби та дві — шостої.
Після проведення PGT-A 5 із 7 ембріонів виявилися еуплоїдними.
Після перенесення одного еуплоїдного ембріона настала вагітність. Ще чотири еуплоїдні ембріони у цієї родини залишаються збереженими на майбутнє.
Що показує ця історія
Іноді вирішальне значення має не кількість отриманих яйцеклітин, а розуміння того, чому вони не дозрівають.
У цьому випадку детальний аналіз попередньої програми, оцінка індивідуальної чутливості до гонадотропінів та інший підхід до стимуляції й фінального дозрівання ооцитів дозволили отримати принципово інший результат: 7 зрілих ооцитів, 7 ембріонів, 5 еуплоїдних бластоцист і вагітність.
Іноді один правильно підібраний протокол змінює більше, ніж кілька повторних спроб.
