Преімплантаційні генетичні тести. Які вони є, та для чого проводити?

Преімплантаційні генетичні тести. Які вони є, та для чого проводити?

Романова Ольга Олегівна
Експерт статті, яку ви читаєте
Головний лікар клініки, провідний репродуктолог; основна спеціальність: гінекологічна ендокринологія, лікування безпліддя при передчасному зниженні/виснаженні функції яєчників, лікування порушення імплантації ембріонів.

Кроки до проведення PGT:

 

  1. Отримання яйцеклітин та запліднення спермою партнера
  2. Культивування ембріонів до стадії бластоцисти
  3. Біопсія ембріона: на стадії бластоцисти, а це 5-6 доба розвитку ембріона (іноді й 7 доба) ембріолог проводить біопсію, тобто, бере кілька клітин із шару трофектодерми (майбутньої плаценти) для генетичного аналізу (зазвичай це 5-8 клітин)
  4. Генетичне тестування: отримані клітини (інша назва біоптат) перевіряють на наявність генетичних порушень: хромосомні відхилення, моногенні захворювання чи навіть резус – фактор ембріона, щоб уникнути, надалі, резус – конфлікту

5 Вибір ембріона: після отримання результатів преімплантаційного генетичного тестування (PGT) вибирають рекомендований для перенесення ембріон, а саме еуплоїдний (хромосомно здоровий)

Класифікація PGT:

PGT-А – преімплантаційне генетичне тестування на анеуплоїдію. Це сучасний метод, який дозволяє виявити відхилення в хромосомному наборі ембріона перед його перенесенням у порожнину матки і завдяки цьому:

 

  • Зменшує кількість безрезультативних переносів
  • Знижує кількість спонтанних переривань вагітності
  • Збільшує шанси на вагітність у пацієнтів із групи ризику
  • Знижує ризик багатоплідної вагітності
  • Знижує ризик хромосомної патології дитини

Навіщо проводиться PGT-А?

 

Хромосомні порушення виникають спонтанно у повністю здорових людей. Також, зі збільшенням віку матері частка ембріонів з хромосомною патологією значно зростає, а ймовірність успішної спроби ЕКЗ без проведення генетичного тестування значно знижується. Ембріони з хромосомними (кількісними або структурними) змінами зустрічаються в 48-90% в залежно від репродуктивного віку. Такі анеуплоїдні ембріони можуть бути обрані для перенесення, тому що не мають візуальних відмінностей від «здорових» ембріонів.

 

Дослідження проводиться на наявність найпоширеніших хромосомних порушень, а саме синдром Дауна, синдром Патау, синдром Прадера-Віллі, синдром Едвардса, синдром Шерешевського-Тернера, синдром Клайнфельтера. В нашій клініці при PGT-А ми аналізуємо всі хромосоми (23 пари), що дозволяє вибрати хромосомно здоровий ембріон для перенесення в порожнину матки.

 

Коли потрібно проводити PGT-А? 

 

 

PGT-М – преімплантаційне генетичне тестування на моногенне захворювання. За допомогою нього можливе визначення генетичного статусу ембріона за моногенним захворюванням перед перенесенням у порожнину матки. Використовується для пацієнтів, які мають підвищений ризик певного генетичного захворювання, яке може передаватися їхнім дітям.

 

Кому рекомендуємо PGT-М:

 

PGT-M проводиться при високому ризику передачі певного окремого генного дефекту. Ми рекомендуємо проведення PGT-M, якщо:

 

  • Ви або Ваш партнер є носіями одного і того ж аутосомно-рецесивного стану (наприклад, муковісцидозу)
  • Ви є носієм Х-зчепленого стану (наприклад, м’язова дистрофія Дюшенна)
  • Ви або партнер страждаєте на аутосомно-домінантне захворювання (наприклад, хвороба Гантінгтона)
  • При наявності мутації, пов’язаній із синдромом спадкового раку (наприклад, BRCA1 & 2)
  • Якщо була вагітність або народжена дитина з генною мутацією

 

Тестування PGT-M містить ретельне вивчення як мутації, яку несе людина, так і ділянки хромосоми, що оточує його. Кожен дизайн тесту PGT-M унікальний і специфічний, тому для розроблення тесту будуть запитані зразки ДНК обох партнерів.

 

PGT-SR переімплантаційне генетичне тестування на структурні хромосомні перебудови. Хромосомні перебудови – це зміни розміру або структури (будови) хромосом, які містять генетичний матеріал людини.

Що може виявити PGT-SR? 

 

Преімплантаційне генетичне тестування на структурні хромосомні перебудови (PGT-SR) призначене для всіх пар, у яких було виявлено хромосомні перебудови в каріотипі, наприклад:

 

  • Транслокація (зміщення частини хромосоми на іншу).
  • Делеція (відсутність частини хромосоми).
  • Подвоєння (частини хромосоми).

 

Якщо розлад не проявляється в людини, це так званий збалансований дефект. Однак він виявляється в статевих клітинах та може передаватися дітям під час зачаття. Результатом є ембріон із серйозними дефектами, вагітність яким може призводити до викидня або народження дитини з хромосомними порушеннями (незбалансовані структурні перебудови).

 

Як проводиться тестування? 

 

У контексті передімплантаційного генетичного тестування структурних хромосомних

аномалій з бластоцисти (на 5-7-й день розвитку) беруть зразок кількох клітин, які піддають аналізу ДНК, найчастіше з використанням:

 

  • NGS (Next Generation Sequencing) для виявлення додаткових або відсутніх хромосом.
  • Каріомапінг, який дозволяє виявити збалансовані аномалії, навіть якщо кількість хромосом нормальна.

 

Хромосомні перебудови можуть бути спадковими або можуть відбуватися спонтанно. Багато носіїв збалансованих хромосомних перебудов здорові й не знають свого статусу, поки не спробують зачати дітей.

 

Таким чином, проведення ПГТ є важливим етапом лікування безпліддя методом ЕКЗ, що дозволяє значно підвищити ефективність лікування, скоротити час до зачаття та народження здорової дитини в сім’ї.

 

Читайте також:

Випадок із практики: 18 років пошуків, один відсутній аналіз і народження дитини

18 років пошуків, один відсутній аналіз і народження довгоочікованої здорової дитини

Подвійна стимуляція (DuoStim) у 44 роки: клінічний випадок із практики репродуктолога

Цей клінічний приклад демонструє можливості сучасної репродуктології за умов обмеженого оваріального резерву та вікових факторів, коли кожен менструальний цикл має особливу цінність.

Ендометріоз і фертильність: як захворювання впливає на зачаття, ЕКЗ та імплантацію ембріону?

Ендометріоз — це хронічне захворювання, яке впливає на репродуктивну функцію жінки та є однією з найпоширеніших причин жіночого безпліддя.

Що таке PQQ і чому про нього так багато говорять?

У сучасній репродуктивній медицині дедалі більше уваги приділяється не лише гормонам чи анатомічним особливостям, а й клітинному здоров’ю.

Хронічні захворювання у чоловіків та їхній вплив на фертильність: як повернути контроль над власним здоров’ям?

Чому метаболічні порушення знижують чоловічу фертильність, і — чи можна повернути природну здатність до зачаття?