Вторинне непліддя: чому вагітність може не наставати знову

Вторинне непліддя – це стан, який може вразити будь-яку пару, яка вже має дітей, адже це не просто медичне поняття, а реальність, з якою стикаються багато.

Цей стан означає, що попередні вагітності були успішними, але зараз, при регулярному статевому житті без контрацепції, пара не може завагітніти протягом року. Якщо жінка старша 35 років, цей період скорочується до шести місяців, і тоді питання стає ще більш актуальним. Що ж сталося? Чому, незважаючи на всі надії та плани, завагітніти знову стало складніше? Давайте поговоримо детальніше на дану тему.

За статистикою, приблизно 10-15% пар, що вже стали батьками, мають  труднощі  у зачатті  дитини. Це число може здаватися незначним, але насправді воно означає, що  у кожної десятої пари, яка пережила радість батьківства, одна може зіштовхнутися з несподіваними перешкодами на шляху до повторного зачаття.

Щоб краще зрозуміти природу вторинного непліддя, розглянемо основні причини, які можуть впливати на фертильність.

Можливі причини вторинного непліддя

1. Вікові зміни

Вік є одним з найважливіших чинників, що впливають на ймовірність зачаття. Дослідження показують, що жіноча фертильність починає знижуватися вже після 30 років, а після 35 років цей процес стає ще більш помітним. Якість яйцеклітин знижується, а ймовірність зачаття зменшується. Наприклад, у жінок віком від 35 до 39 років ймовірність успішного зачаття може становити лише 15-20% за цикл. У чоловіків також спостерігається зниження якості сперми з віком, що може негативно вплинути на фертильність.

2. Медичні стани, які можуть спричиняти вторинне непліддя:

2.1. Ендометріоз

Ендометріоз — це хронічне захворювання, яке характеризується ростом ендометріальної тканини (внутрішньої оболонки матки) за межами матки. Ця патологія може впливати на фертильність через декілька механізмів:

1. Запалення та утворення злук : Ендометріоз спричиняє запалення, що призводить до утворення злук в органах малого тазу. Це може ускладнити проходження яйцеклітини через маткові труби та зменшити ймовірність запліднення
2. Гормональні зміни: Гормональний дисбаланс, пов’язаний з ендометріозом, може призводити до порушення циклічних коливань гормонів, що впливають на овуляцію та якість яйцеклітин.
3. Якість яйцеклітин: Дослідження показали, що жінки з ендометріозом мають знижену якість яйцеклітин, що зумовлено як запаленням, так і погіршенням кровопостачання яєчників.

2.2. Синдром полікістоз яєчників (СПКЯ)

Полікістоз яєчників — це ендокринний розлад, що характеризується аномальним функціонуванням яєчників і підвищенням рівня андрогенів. Це стан може призводити до:

• Ановуляції ( відсутність овуляції). Жінки з СПКЯ часто страждають від нерегулярних менструацій і ановуляції, що безпосередньо знижує ймовірність зачаття.
• Метаболічні порушення: СПКЯ також пов’язаний із інсулінорезистентністю, що може вплинути на гормональний баланс і подальшу репродуктивну функцію.
• Клітинні зміни: Підвищений рівень андрогенів може негативно впливати на розвиток фолікулів у яєчниках, що призводить до утворення кісти.

2.3. Лейоміома матки

Лейоміома матки — це доброякісні пухлини, що розвиваються в м’язовій тканині матки. Вони можуть спричинити вторинне непліддя за рахунок:

• Деформації  порожнини матки, що ускладнює імплантацію ембріона.
• Лейоміоми погіршують  нормальне кровопостачання матки та ендометрію, впливаючи  на її здатність підтримувати вагітність.

2.4. Порушення прохідності маткових труб

Прохідність маткових труб є критично важливою для успішного зачаття, оскільки саме в трубах відбувається запліднення яйцеклітини. Основні причини, що можуть призводити до непрохідності, включають:

• Запальні захворювання: Інфекції, такі як хламідіоз або гонорея, можуть призводити до запалення та утворення спайок, що закривають труби.
• Хірургічні втручання: Хірургічні процедури на органах малого тазу можуть викликати появу злук, які порушують прохідність маткових труб.
• Ендометріоз: Як уже згадувалося вище , ендометріоз може призводити до утворення злук, спричиняючи непрохідність.

2.5  Інфекції

Інфекції репродуктивних органів можуть суттєво знижувати фертильність. Запальні захворювання, такі як:

• Гонорея та хламідіоз: Ці інфекції можуть викликати запалення матки та її придатків, що призводить до утворення злук і зниження фертильності.

Бактеріальний вагіноз: Цей стан може впливати на мікрофлору піхви та призводити до запальних процесів, які ускладнюють зачаття

2.6 Гормональні відхилення, які можуть спричинити вторинне непліддя.

Гормональні порушення є однією з основних причин вторинного непліддя, оскільки гормони виконують важливі регуляторні функції в репродуктивній системі жінки. Нормальна функція яєчників, менструальний цикл і здатність до зачаття залежать від складної взаємодії різних гормонів, які регулюються ендокринною системою. Дослідимо глибше, як конкретні гормональні порушення можуть впливати на фертильність.

Дисфункція щитовидної залози

Щитовидна залоза, розташована в шиї, відповідає за вироблення тиреоїдних гормонів, які регулюють метаболізм та енергетичний обмін в організмі. Дисфункція щитовидної залози може проявлятися у двох основних формах: гіпотиреоз і гіпертиреоз.

• Гіпотиреоз: При недостатньому виробництві тиреоїдних гормонів, таких як тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), спостерігається загальне уповільнення метаболічних процесів. Це може призводити до зниження рівня фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та лютеїнізуючого гормону (ЛГ), які є критично важливими для нормальної овуляції. Жінки з гіпотиреозом можуть відчувати нерегулярні цикли, а також ановуляцію, що суттєво знижує шанси на зачаття. Дослідження показують, що навіть легке зниження функції щитовидної залози може бути пов’язане зі зниженням фертильності.
• Гіпертиреоз: У разі надмірного виробництва тиреоїдних гормонів, яке може бути викликане різними причинами, такими як хвороба Грейвса, жінки можуть відчувати тривожність, втрату ваги та нерегулярні менструації. Гіпертиреоз може викликати підвищення рівня пролактину, що також може блокувати овуляцію. Важливо зазначити, що лікування гіпертиреозу може включати як медикаментозну терапію, так і хірургічне втручання, що в свою чергу може вплинути на репродуктивну функцію

Гормони, які можуть бути причетні до вторинного непліддя

Пролактин

Пролактин, гормон, що секретується гіпофізом, грає важливу роль у регуляції лактації. Однак його надмірна секреція (гіперпролактинемія) може мати серйозні наслідки для репродуктивної функції. Підвищений рівень пролактину може призводити до:

• Ановуляції: Гіперпролактинемія порушує нормальний баланс гонадотропінів, зокрема, знижує вироблення ФСГ і ЛГ, що є критично важливими для стимуляції овуляції. Це може призводити до відсутності овуляції, що ускладнює зачаття.
• Менструальних порушень: Жінки з підвищеним рівнем пролактину можуть відчувати нерегулярні менструації або навіть аменорею, що ускладнює можливість зачаття.

Андрогени (чоловічі статеві гормони)

Андрогени, зокрема тестостерон, є групою чоловічих статевих гормонів, які природно присутні в жіночому організмі, але в значно менших кількостях. Їх підвищена секреція може бути пов’язана з різними патологічними станами, такими як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Вплив андрогенів на фертильність проявляється через:

• Порушення овуляції: Високий рівень андрогенів може негативно впливати на розвиток фолікулів, заважаючи нормальному процесу овуляції. Це може призводити до ановуляції, що суттєво знижує шанси на зачаття.
• Дисфункції менструального циклу: Підвищений рівень андрогенів може сприяти появі нерегулярних менструацій, а також симптомів гіперандрогенії, таких як акне та олійність шкіри.

Гонадотропні гормони

Гонадотропні гормони — це група гормонів, які регулюють функцію яєчників. Основними представниками є:

• Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ): Основна роль ФСГ полягає у стимуляції росту і розвитку фолікулів. Низькі рівні ФСГ можуть призводити до недостатнього стимулювання яєчників, що веде до ановуляції.
• Лютеїнізуючий гормон (ЛГ): Важливий для регуляції овуляції. Зниження рівня ЛГ може заважати нормальному функціонуванню менструального циклу, ведучи до відсутності або нерегулярності овуляції.

Інсулін

Інсулін, гормон, що виробляється підшлунковою залозою, виконує ключову роль у метаболізмі глюкози. Порушення в його секреції можуть впливати на репродуктивну функцію через:

• Інсулінорезистентність: Цей стан, що часто спостерігається у жінок з СПКЯ, може призводити до підвищеного рівня інсуліну в крові. Високий рівень інсуліну може стимулювати надмірну продукцію андрогенів яєчниками, що, в свою чергу, сприяє розвитку ановуляції.
• Метаболічні наслідки: Інсулінорезистентність зазвичай супроводжується метаболічними порушеннями, такими як ожиріння, що може ускладнювати репродуктивні функції.

Який зв’язок між стресом та вторинним непліддям?

Стрес не є лише емоційним станом; це складний фізіологічний процес, який може суттєво вплинути на репродуктивну функцію.

Ключовими аспектами у розвитку вторинного непліддя при стресі є: активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) вісі, яка є ключовим механізмом у регуляції стресових відповідей. У відповідь на стрес гіпоталамус виділяє кортикотропін-рилізинг-гормон , який впливає на секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ) передньою долею гіпофіза. АКТГ, у свою чергу, активує наднирники для вироблення кортизолу, гормону стресу, який має широкий спектр впливу. Тривало  підвищений рівень кортизолу може призводити до зниження чутливості тканин до інсуліну, що викликає метаболічні розлади. Це в свою чергу призводить до збільшення ваги, спричиняючи вплив на гормональний баланс. Ключові зміни, які відбуваються при стресі наступні:

• Гормональні зміни

Стрес може спотворювати нормальний гормональний баланс, що є критично важливим для репродуктивної функції:

• Вплив на гонадотропні гормони: Стрес підвищує рівень кортизолу, що може пригнічувати секрецію гонадотропінів (ФСГ і ЛГ) у гіпофізі. Зниження рівнів цих гормонів веде до порушення овуляції, що є основним чинником у розвитку вторинного непліддя.
• Андрогени: Хронічний стрес може також призводити до підвищення секреції андрогенів, які, як відомо, можуть негативно впливати на овуляцію. Це особливо важливо для жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), де підвищений рівень андрогенів може бути наслідком інсулінорезистентності, що часто супроводжує стрес.
• Естроген і прогестерон: Стрес може призводити до порушення нормального циклічного вироблення естрогену та прогестерону, що є критично важливими для регуляції менструального циклу та підтримки вагітності. Низькі рівні прогестерону можуть заважати імплантації заплідненої яйцеклітини.

• Зміна менструального циклу.

Стрес може суттєво впливати на нормальний менструальний цикл:

• Нерегулярні цикли: Хронічний стрес може призводити до збільшення тривалості менструального циклу або навіть до повної відсутності менструацій (аменореї). Жінки з нерегулярними циклами можуть стикатися з труднощами у прогнозуванні овуляції, що ускладнює зачаття.
• Зміни в овуляції: Стрес може призводити до ановуляції (відсутності овуляції), що є безпосереднім бар’єром для зачаття. Дослідження показують, що жінки, які переживають високий рівень стресу, мають знижену ймовірність овуляції, що підтверджується даними про зниження рівня ЛГ.

• Психологічний вплив

Стрес має не лише фізіологічні, але й психологічні наслідки, які можуть впливати на фертильність:

• Тривожність і депресія: Підвищений рівень стресу може сприяти розвитку тривожних розладів та депресії. Ці стани не лише погіршують якість життя, але й можуть впливати на гормональний баланс і, як наслідок, на фертильність.
• Емоційний стан: Психологічний дискомфорт може знижувати мотивацію до спроб зачаття, а також погіршувати стосунки в парі. Емоційна підтримка є критично важливою для жінок, які намагаються завагітніти, і відсутність такої підтримки може підвищити рівень стресу.

• Зміни в способі життя

Стрес може призводити до змін у способі життя, які також можуть негативно вплинути на фертильність:

• Харчування: У стані стресу жінки можуть вдаватись до нездорового харчування, що призводить до дефіциту важливих нутрієнтів, необхідних для підтримки репродуктивного здоров’я.
• Фізична активність: Стрес може зменшувати рівень фізичної активності, що негативно впливає на загальний стан здоров’я. Регулярні фізичні вправи сприяють покращенню гормонального балансу та зменшенню рівня стресу.
• Зловживання алкоголем та курінням: Стрес може спонукати жінок до вживання алкоголю або куріння, що також негативно впливає на репродуктивну функцію.

Які обстеження слід пройти парі, яка не може завагітніти?

Для виявлення причин вторинного непліддя необхідно провести комплексну діагностику, що включає ряд спеціалізованих обстежень.

1. Загальний медичний огляд

Першим етапом у діагностиці є загальний медичний огляд, який включає:

• Анамнез: Збір детальної інформації про попередні вагітності, їх перебіг, ускладнення під час пологів, а також про наявність хронічних захворювань ( цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ендокринні розлади), які можуть впливати на фертильність.
• Сімейна історія: Вивчення репродуктивної історії обох партнерів, включаючи генетичні захворювання, які могли б передаватися у спадок.

Цей етап дасть можливість скласти загальну картину здоров’я сімейної пари та виявити потенційні ризики.

2. Гормональні обстеження

Гормональний баланс є критично важливим для нормального функціонування репродуктивної системи. Дослідження гормонів дозволяють оцінити функцію яєчників, гіпофіза та загальний ендокринний статус:

• Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) та лютеїнізуючий гормон (ЛГ): Вимірювання цих гормонів у першу половину менструального циклу (день 2-5) дозволяє оцінити функцію яєчників.
• Естрадіол: Визначення рівня естрадіолу на 18-21 день менструального циклу допомагає оцінити активність яєчників та підготовку до імплантації.
• Прогестерон: Вимірювання прогестерону у лютеїнову фазу (за 7-10 днів до очікуваної менструації) дозволяє оцінити функцію жовтого тіла.
• Пролактин: Високий рівень пролактину може блокувати овуляцію. Вимірювання його рівня необхідне для виявлення ендокринних розладів.

Для чоловіків важливо провести:

• Визначення рівня тестостерона: Низький рівень тестостерону може призводити до зниження кількості і якості сперми.
• Гонадотропні гормони (ФСГ і ЛГ): Вимірювання рівнів цих гормонів допомагає виявити можливі порушення в ендокринній регуляції.

3. Обстеження репродуктивної системи

Для жінок важливо провести обстеження, яке оцінює стан репродуктивних органів:

• Ультразвукове дослідження органів малого тазу, щитоподібної залози та молочних залоз : Це неінвазивний метод, який дозволяє оцінити анатомію яєчників і матки, щитоподібної залози, оцінити структуру молочних залоз, а також виявити можливі зміни в даних органах.
• Гістеросальпінгографія (ГСГ): Цей тест дозволяє виявити прохідність маткових труб, що є критично важливим для можливості зачаття.
• Лапароскопія: У випадках, коли попередні обстеження вказують на можливі проблеми, лікар може рекомендувати лапароскопію для візуалізації внутрішніх органів та проведення терапевтичних маніпуляцій.

4. Спермограма

Для чоловіків аналіз сперми є ключовим етапом:

• Спермограма: Оцінка обсягу, концентрації, рухливості та морфології сперматозоїдів. Нормативні значення цих параметрів є критично важливими для визначення фертильності чоловіка.
• Спеціалізовані тести: У разі підозри на інфекції або гормональні порушення можуть бути рекомендовані додаткові обстеження.

5. Генетичні обстеження

У випадках, коли є підозра на генетичні причини непліддя, можуть бути рекомендовані генетичні тести:

• Каріотипування: Аналіз хромосом, що дозволяє виявити генетичні порушення, які можуть впливати на фертильність.
• Тести на специфічні мутації: Дослідження на наявність мутацій, які можуть бути пов’язані з репродуктивними проблемами.

6. Психологічне обстеження

Психологічний стан пари також може суттєво впливати на фертильність:

• Оцінка психологічного стану: Стрес, тривога та депресія можуть негативно впливати на репродуктивну функцію. Консультація з психологом може допомогти виявити та вирішити ці проблеми.

Вторинне непліддя може стати справжнім емоційним потрясінням. Це може викликати відчуття безвиході, тривоги та навіть провини. Адже у вас вже є досвід батьківства, і ви знаєте, як це — відчувати радість, коли малюк з’являється на світ.